Рух до Європи – гра на виживання для підприємців Кам’янського

Про сучасні перевірки та перспективи переходу на європейські стандарти безпеки продукції розповідали місцевим підприємцям представники Держспоживслужби в Кам’янському.

Мораторій – не про Держспоживслужбу

Державна служба з безпеки харчових продуктів (так, якщо коротко, називається частина колишньої санітарно-епідеміологічної служби, яка займається перевірками підприємств) сьогодні розташована в Кам’янському за адресою: вул.. Москворецька, 19. Приходьте, запросила підприємців Анжела Біленко, керівник служби, яка є підрозділом відповідного обласного управління. Тому юридичної адреси в нашому місті служба не має.

Сьогодні Держспоживслужба проводить перевірки підприємств та підприємців, які мають справу з харчами. Перевірки проводяться без попередження, але за графіком, який можна побачити на офіційному сайті служби. Мораторій на перевірки, оголошений владою, Держспоживслужби не стосується, нагадала керівник місцевого підрозділу.

Якщо, звичайно, підприємство є в державному реєстрі підприємств.

Чи перевіряє служба тих, кого нема в держреєстрі, запитав підприємець Андрій Нестеренко, активіст ГО «Сила громади м. Кам’янське». Ні, «нелегалів» ми не перевіряємо, визнала А. Біленко.

«Отже, хто працює під чорним прапором – того й не перевіряють!» — констатував підприємець.

Періодичність перевірок залежить від класу безпеки об’єкта, розповів Олександр Литовченко, фахівець Держспоживслужби. Чим вище клас – тим щільніші перевірки.

Кожен об’єкт, де мають справу з харчами, має бути на державному обліку, зазначив О. Литовченко. На це дається 10 днів з дня відкриття об’єкта, інакше – штраф в 45 тисяч гривень. Така реєстрація потрібна, якщо на підприємстві проводять найпростіші маніпуляції з харчовими продуктами. Якщо виробництво передбачає переробку продуктів, та ще й з термічною обробкою – тут потрібно отримати експлуатаційний дозвіл за 300 гривень.

«Чи перевіряєте ви якість води, яку постачає міський водоканал?» — поцікавились підприємці.

«Ні, для цього у водоканалу є своя лабораторія», — відповіла пані Біленко.

«Перевірки Держспоживслужби – це прозорий процес», — наголосила пані Біленко, і порекомендувала підприємцям знімати процес перевірки на відео.

Європа – для найдужчих

«Європейці кажуть: в Україні виживуть лише найсильніші і ті, хто хоче працювати! – розповів про нові тренди пан Литовченко. – Інші в Україні Європу не цікавлять: їм потрібен ринок збуту своїх товарів».

Шлях до Європи вимагає дотримання європейських стандартів, нагадав підприємцям фахівець Держспоживслужби. Європейці вимагають, аби українські продукти відповідали їхнім стандартам, і наше виробництво – теж.

Тому в Україні потроху вводиться європейська система, що має гарантувати якість та безпеку продуктів харчування. Називається вона системою аналізу критичних точок ризику, була розроблена колись для космонавтів NASA. Система передбачає, що кожне підприємство саме для себе розробляє план заходів із забезпечення якості своєї продукції. А аудитори – наші та закордонні, приїздять і дивляться, чи відповідає виробництво розробленій системі. Якщо ні – штраф 50 тисяч для ФОПа і 100 – для юрособи.

Система вже вводиться в бюджетних установах – школах, дитсадках, лікарнях тощо, додала А. Біленко. Скоро приватні підприємства теж вимушені будуть розробляти для себе системні заходи безпеки та якості. Хто не буде в системі – той закриється, розповів О. Литовченко, бо не зможе торгувати не те що з Європою, а й з великими торгівельними мережами, бо ті вже входять в систему. Ребрендінг АТБ – приклад такого переходу.

«Підприємцям стає все веселіше працювати!..» — зітхнув ресторатор Анатолій Савенко.

«Навпаки, новації — крок назустріч бізнесу! — відповів О. Литовченко. – раніше держава вам диктувала нормативи, а нова європейська система дає можливість вам самим розробляти для себе систему заходів з гарантування безпеки продукції!»

«Європа вимагає – то хай дає гроші на впровадження своїх забаганок!» — прокоментував ситуацію А. Савенко.

«Європа вже давала багато мільйонів, — нагадав фахівець Держспоживслужби. – Але це ж Україна, тому всі гроші десь поділись…»