За п’єсу про Голодомор в театрі окупованого Кам’янського поплатилися репресіями

За п’єсу про Голодомор в театрі окупованого Кам’янського поплатилися репресіями

У цей день, але 77 років тому – 11 грудня 1942 року – Український театр ім. Шевченка в Кам’янському (історичну назву повернули Дніпродзержинську німецькі окупанти) поставив п’єсу «Марко Отава», автором якої був місцевий вчитель Олекса Сеник (Олекса Запорізький), згодом байкар та драматург.

Автор: Валентин Фіголь

П’єса «Марко Отава» змальовувала життя й боротьбу українського села під час створеного більшовиками голоду 1932-33 років, нагадала Тетяна Герасюта, бібліотекарь.

За участь у постановці п’єси в 1945 році радянська влада репресувала режисера театру Федора Гладкова та виконавця головної ролі артиста Леоніда Семенова.

Автор п’єси Оле́кса Се́ник — український письменник, поет, драматург, байкар. Народився у 1915 році, був викладачем в Запоріжжі в педагогічному технікумі. В 1935 році був заарештований за звинуваченням в участі у контрреволюційному заколоті. Відсидів 4 роки в Сибіру, після повернення якийсь час не міг знайти роботи та житла, і навіть ночував у міському парку Запоріжжя. Потім працював певний час вчителем в Дніпродзержинську.

В 1943 році О. Сеник. виїхав до Німеччини, перебував у таборі для переміщених осіб у м. Авґсбурґ, де написав п’єси «Мати помирила», «Швайцарський пашпорт»  та «Ґраніт». Дія творів відбувається в Україні за німецької окупації.

Після Другої світової війни драматург переїхав до Бразилії. Помер в 1968 році в США.

Окрім кількох п’єс Олекса Сеник (літературні псевдоніми Олекса Запорізький та Павло Байда) написав немало байок. Збірка «Нові байки» вийшла в світ у Бразилії в 1953 році. «З малих бід гинемо. З великих бід народжуємось наново на світ», – писав Олекса Запорізький в байці «Дзвонар і дзвін».