Уряд хоче замінити право на працю грошовою компенсацією

Жодної згадки про профспілки, право роботодавців вільно звільняти своїх працівників, зайнятість без гарантії роботи – такі «щасливі» реалії капіталістичного майбутнього презентували урядовці на чолі з Тимофієм Миловановим, міністром економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства.

Автор: Сергій Гузь.

 Дозвольте створити прецедент

Законопроект №2708 (проект закону «Про працю») був зареєстрований у Верховній Раді ще напередодні Нового року, проте його презентація відбулась лише 14 січня, за участі вже згаданого міністра Тимофія Милованова, а також голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової та Ігоря Смілянського, директора «Укрпошти». Останній, мабуть, відпрацьовував нову зарплату, яка з січня цього року становить аж 1,8 млн.грн на місяць.

Ми не будемо повторювати усе, що було сказано на прес-конференції. Детально про неї можна прочитати тут або тут. Лише зауважимо головне: урядовці переконані, що ці зміни до законодавства дозволять спростити трудові відносини в Україні, полегшити найм та звільнення працівників на підприємствах, у той же час, захищаючи їх права та інтереси.

Проте, як вже писав «Пильний погляд», профспілки і в Україні, і на міжнародному рівні виступили проти таких змін, наголошуючи на тому, що уряд не узгоджував ці зміни з профспілками, як це передбачено законодавством. На це Тимофій Милованов відповів жартом, що він в курсі про листи, які надходять від профспілок Сомалі. Тим самим міністр дав зрозуміти, що не збирається брати до уваги протести профспілок.

Схоже, таку саму позицію має і голова профільного комітету Верховної Ради Галина Третьякова. «У мене велике прохання до всієї української нації — дозвольте Кабінету міністрів та Верховній Раді створити прецедент і показати, що нові відносини можуть приносити економічний прорив. Якщо ж не вийде – тоді повернемося до тих пільг, які були, — радянських, соціалістичних», — цитує Третьякову Конфедерація вільних профспілок України.

За роботу по домогосподарству – доведеться платити

Попри загальну критику законопроекту, окремі його положення дійсно можуть покращити захист найманих працівників і роботодавців.

Так, більш чітко виписані статті щодо найму та звільнення працівників, що працюють у фізичної особи, вирішення трудових спорів, які виникають у цій ситуації.

Новацією є детальний опис того, що є «домашнею працею», як це має оформлюватись та як регулюватись такі трудові стосунки. І хоча стаття 24 більше стосується найманих працівників (нянь, прибиральниць, куховарок),  тепер частина домогосподарок можуть вимагати у чоловіків офіційного працевлаштування, якщо хатня робота займає в них більше 80 годин на місяць (2 години 40 хвилин на добу).

Стаття 6 законопроекту встановлює рівність права на працю для всіх громадян. Заборонена будь-яка дискримінація, у тому числі за сексуальну орієнтацію чи за гендерними ознаками.

Ця ж стаття вводить у трудові відносини нове поняття – мобінг – цькування працівника на робочому місці. Мобінг часто застосовують роботодавці, аби змусити когось звільнитись за власним бажанням. Проте цькування може відбуватись і всередині самого колективу з інших причин (наприклад, тієї ж сексуальної орієнтації). З прийняттям закону мобінг стане заборонений, а відповідальність за таке явище буде покладена на роботодавця.

Забороняється будь-яке упереджене ставлення в сфері праці та мобінг працівників, зокрема психологічний та/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичний та необґрунтований нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівна оплата праці за аналогічну працю або працю рівної цінності.

Законопроект більш детально регулює розмір компенсацій, які має отримати працівник у разі звільнення. Збільшується і розмір цих компенсацій, а в окремих випадках взагалі суми можуть узгоджуватись між роботодавцем і працівником.

Роботодавці отримають більше прав

Новий законопроект повністю замінить собою Кодекс законів про працю (КЗПП) України. Уряд видає це за позитив, наполягаючи на застарілості КЗПП. Однак проект закону про працю насправді регулює набагато менший обсяг трудових відносин. Замість детального опису, як це зараз, законопроект вводить поняття «аналогії» закону та права. На практиці це означатиме, що у багатьох ситуаціях не буде прямої норми закону, а захистити свої права чи бодай з’ясувати та встановити факт їх порушення – можна буде лише в судах. Усе це створює переваги на користь роботодавця.

Із закону про працю пропонують повністю прибрати будь-які згадки про профспілки та їх права. У тому числі щодо колективних переговорів, регулювання трудових відносин, погодження змін умов праці, зарплат та усіх інших питань. Замість цього вводиться поняття «представника найманого працівника». Це дає можливість роботодавцям, у разі спору, не визнавати представництво профспілки, а наполягати, щоб працівник найняв адвоката, наприклад.

Але найголовніше те, що роботодавцю пропонують надати право звільняти працівників на власний розсуд, без всяких підстав (під час попереднього обговорення урядовці називали у якості підстави «втрату довіри до працівника»). А так як згоду на звільнення тепер не треба буде просити у профспілок, то найманий працівник практично не матиме шансів довести, що його звільняють через ту ж дискримінацію.

Натомість найманому пропонують взяти компенсацію за таке звільнення і йти шукати собі нову роботу. Єдине, що може когось потішити, так це пропозиція збільшити термін попередження про звільнення для тих, хто багато років пропрацював на підприємстві, а от інші працівники від новації програють.

Наприклад, для тих, хто пропрацював менше півроку – попередження складатиме лише 15 днів. Якщо від півроку до п’яти років – 30 днів. І лише тих, хто пропрацював на підприємстві від п’яти до десяти років – мають попередити за 60 днів, а більше десяти років – за 90 днів.  Зараз за 2 місяці про звільнення мають попередити будь-якого працівника.

Та навіть попри таке попередження, роботодавець отримає право звільнити працівника раніше, і навіть без його згоди, лише змушений буде заплатити компенсацію у розмірі двох середніх зарплат за кожен день скорочення терміну «попередження». Для більшості випадків це коштуватиме роботодавцям 1-2 місячних зарплат (як і зараз), але тепер ні з ким, ні про що домовлятися не треба буде.

Необмежений робочий час та «нульова» зайнятість

Та це ще не всі негаразди, які чекають найманих працівників (і які уряд презентує як досягнення майбутнього економічного прориву.

Роботодавцям хочуть розв’язати руки щодо тривалості робочого часу. Якщо зараз тривалість робочого тижня становить 40 годин, то в законопроекті це буде лише «тривалість нормального робочого тижня». Законопроект встановлює 6-денну робочу неділю, при тому, що тривалість одного робочого дня може бути і 12 годин. До того ж, скорочуються доплати за роботу у нічний або понаднормовий час.

Ще одна проблема, яка чекає найманих працівників, це контракти з «0» робочих часів. Ця нова норма означає, що роботодавець не гарантує працівнику зайнятість кожного дня або ж у наперед визначені дні та час. І може викликати на роботу лише тоді, коли є що робити. Відповідно і платити тільки за відпрацьований час.

На перший погляд, усе наче нормально. Але тут є кілька підводних каменів. По-перше, працівник ніколи не знатиме наперед свій графік роботи, тож важко планувати своє життя або інші підробітки. По-друге, законопроект передбачає, що мінімальна зайнятість за таким контрактом має складати не менше 8 годин на місяць – один робочий день. Це означає, що за місяць такий працівник може заробити приблизно 1/20 мінімальної зарплати – близько 250 гривень, і усе буде законно.