Екологічного моніторингу в Кам’янському нема, коли буде – ніхто не знає

Системи екологічного моніторингу території Кам’янського, обіцяної міським самоврядуванням ще на початку тисячоліття, досі не існує. «Українці не бояться екологічної катастрофи, бо нічого про екологію не знають!» — резюмував колись відомий на Дніпропетровщині еколог Володимир Гончаренко, якого 8 років тому вбили, проломивши голову дрючком.

Автор: Валентин Фіголь.

«До кінця року в місті має запрацювати система екологічного моніторингу, і люди зможуть побачити інформацію про стан атмосфери та радіаційний фон у Кам’янському онлайн на сайті міської ради. Про це розповів Дмитро Аржевічев, директор КП «Екосервіс»», — писав «Пильний погляд рік тому, у лютому 2019 року. — Мають бути обладнані 9 постів спостереження, в приміщеннях, побудованих на початку сторіччя для цієї мети, але більшістю не дообладнаних».

Минув рік, але системи екомоніторингу так і нема, визнає Юрій Лисяк, директор новоствореного департаменту екології Кам’янського. «Будемо працювати в цьому напрямку», — пообіцяв посадовець.

 «Створення системи комплексного екологічного моніторингу міста Дніпродзержинськ, селищ Таромське, Сухачівка території зони впливу хвостосховищ…» — такий пункт існує в міській Екологічній Програмі на 2016-2020 роки. В Програму цей пункт перекочував з ранішньої Програми: про створення системи екомоніторингу мешканці міста чують обіцянки від міського самоврядування ще з перших років 21 сторіччя. Тоді в місті було встановлено з десяток цегляних будок, в яких мала бути розміщено апаратуру для аналізу стану атмосфери. Сьогодні, як кажуть посадовці, працюють лише 2 пости – у дворах біля майдану Героїв та на вулиці Широкій в районі колишніх «копрів» ДМК.  

«Вони працюють, але вже застарілі, — пояснював директор «Екосервісу» в лютому 2019 року. — Тому протягом року обладнання буде замінено на нове, вже придбане міськуправлінням екології»…

На заходи по створенню системи екомоніторингу, за даними Програми, передбачено фінансування: по 500-800 тисяч у попередні роки і 1,8 мільйон – в 2020 році. Всього на створення системи Програма передбачала витратити десь 3,7 мільйони гривень за 5 років.

Відсутність об’єктивної інформації про стан довкілля – головна причина байдужості більшості українців до питань екології. Про це ще 9 років тому на міжнародній екологічній конференції в Києві говорив еколог, кандидат наук В. Гончаренко (той, хто намагався привернути увагу спільноти до різкого погіршення стану річкової та питної води на Дніпропетровщині). Через 4 місяці після цього виступу екологу проломили голову дрючком, зупинивши його авто на трасі. Злочинців міліція не знайшла…

В Україні нема достовірної інформації про стан довкілля, люди не розуміють, як якість повітря, води та грунту впливає на їхнє здоров’я. Про це 4 роки тому говорили вчені – учасники конференції «День Дніпра». «Без екологічної грамотності населення не буде вирішення екологічних проблем», — резюмував тоді академік Аркадій Шапар з Дніпра.

 Авторитетні українські екологи вважають, що скласти екорейтинг регіонів, результати якого на 100% будуть відповідати істині, неможливо: повноцінні наукові дослідження в Україні давно не проводяться.  Так вважають автори чергового екологічного рейтингу регіонів України, опублікованого нещодавно в ЗМІ: https://focus.ua/ukraine/449254-reiting_ekologicheskoi_bezopasnosti_regionov_gde_v_ukraine_samyi_chistyi_vozdukh

«Яким би благополучним при погляді на статистику не здавався регіон, він неминуче стикається з проблемами, спільними для всієї країни. Як правило, в населених пунктах відсутні очисні споруди для стоків або ж їхня робота незадовільна в силу їх тривалої служби та аварійного стану. Жодна область  не освоїла правила цивілізованого поводження з побутовими та промисловими відходами», — пишуть автори дослідження.

Найгірша екологічна ситуація, за даними рейтингу, в Дніпропетровській та Донецькій областях.

Однак все більше українців турбують екологічні проблеми країни, пишуть експерти: за даними групи «Рейтинг», восени 2019 року екологічних катастроф боялись 37% українських громадян, хоча ще на початку минулого року таких було не більше чверті опитаних. Як би там не було, очевидно, що люди хочуть знати, які загрози для них несе навколишнє середовище. Наприклад, в Кам’янському восени люди почали встановлювати собі на житлових будинках аналізатори повітря, які фіксували кількість мілко дисперсної пилюки в атмосфері. Певний час в соцмережі публікувались дані цих аналізаторів. Потім виявилось, що прибори навіть туман вважають забрудненням повітря, і тема громадського екомоніторингу теж заглухла.