Краєзнавці Кам’янського пишуть історію рідного міста

Календар пам’ятних дат, архітектура та містобудування в радянські часи – тема чергового засідання клубу краєзнавців Кам’янського.

Автор: Валентин Фіголь.

Календар пам’ятних дат в історії міста вже 5 років складають бібліотекарі Кам’янського. Про початок підготовки календаря 2020 року розповіла Тамара Шаламова. Матеріали з календаря, зібрані за допомогою, зокрема, місцевого історика та літератора Олександра Слонєвського, використовуються для публікацій в соцмережі на сторінках централізованої бібліотечної системи.

Поза порядком денним виступила на засіданні клубу журналіст та краєзнавець Людмила Глок. Вона запропонувала землякам взяти участь в озелененні міста. Пані Глок роздавала насіння рослини павлонії на розсаду. Насіння, яке залишилось, зберігатиметься в центральній бібліотеці – може, хтось із читачів захоче посіяти та виростити. За 20 років насінина павлонії має бути деревом.

Людмила Глок пропонує насіння павлонії, аби кожен міг долучитись до озеленення міста

Основною темою зібрання були архітектурні та містобудівні пам’ятки Дніпродзержинська в 60-90-ті роки минулого тисячоліття.

Саме в цей період архітектура та містобудування в нашому місті зазнали найвищого злету. Збудовані в ті часи об’єкти досі визначають архітектурний вигляд Кам’янського, акцентував доповідач Дмитро Кубанов, чи не єдиний краєзнавець у місті, молодший від 40 років (на головному фото).

Дніпродзержинськ мав усі умови, щоб будівництво та архітектура в місті успішно розвивались. Тут були важливі промислові об’єкти – значить, водились гроші. Тут була «мала батьківщина» Леоніда Брежнєва та Володимира Щербицького (генсека КПРС та керівника партії в УРСР) – отже, був політичний вплив.

На початку 60-х років в місті почали будувати житлові будинки нового типу – так звані «хрущовки». Коробки з бетону, невеличкі прохідні кімнати, низька стеля… Зате люди отримували можливість перебратись з комунальних помешкань до окремих квартир. Для радянських людей, після проживання по кілька родин в одній квартирі, отримати окрему – це було щастя і свято комфорту!..

Перші «хрущовки» виникли на «старих Черемушках».

В ті ж 60-ті роки зводилось селище ГЕС на Дніпробуді. Забудовувалась верхня частина проспекту Леніна (нині – пр.. Свободи).

В архітектурі того часу царював модернізм: прості форми без зовнішніх оздоб, значний простір.

Наша ГЕС

Яскравий приклад модернізму 60-х – споруди Дніпродзержинської (сьогодні Середньодніпровської) ГЕС. Її називали найвишуканішою з каскаду на Дніпрі. На її території збереглися (окрім розламаного при декомунізації профілю Леніна) унікальні металеві наскрізні барельєфи роботи Івана Першудчева.

В 1964 році відкрився автовокзал, а в 65-му – залізничний вокзал, оздоблений яскравими мозаїками по верху фасаду. «Художники створили витвір мистецтва зі звичайної плитки для підлоги», — прокоментував Д. Кубанов.

В 65-му було відкрито кінотеатр імені Т. Шевченко.

Колишній міськом КПРС збудований у модерновому стилі тогочасної архітектури

В 67-му зведено будівлю міського комітету КПРС, де зараз міська рада. Будинок копіював Палац з’їздів у Москві – навіть має ті самі 23 прольоти по фасаду.

В 67-му році на Дніпробуді відкрито корпус індустріального інституту, оздоблений барельєфом Першудчева та мозаїкою.

В ці ж часи на Соцмісті будується модернове кафе «Льдинка».

60-ті завершують басейн СК «Прометей» та ЦУМ.

70-ті почались з будівлі БК «Хімік». Його спочатку почали будувати меншим, але потім вирішили перебудувати з розмахом – і підірвали недобудовану споруду. Нинішній БК оздоблено унікальними мозаїками та вітражами авторської роботи.

В 70-ті почалась забудова лівобережжя. Першим було зведено 9-й мікрорайон з цікавою «китайською стінкою» на колонах-«ніжках», які дозволяли використовувати простір під нижніми поверхами.

Під забудову лівобережного житлового масиву було відкрито інститут цивільного проектування на вулиці Запорізькій.

Кінотеатр «Комсомолець», в якому не бувало вже ціле покоління мешканців міста

В ті ж роки будуються магазин «Океан» та готель «Зоря», Будинок меблів та міст в районі «Зорі». Трохи пізніше був збудований за гроші ПХЗ кінотеатр «Комсомолець». Ці об’єкти пов’язані з іменем видатного архітектора Анатолія Романенка.

На Дніпробуді збудовано клуб «Пламенные зори». В центрі – Будинок політичної просвіти (нині Центр дитячої творчості), трест «Дзержинськбуд» (нині відомий як офіс «Приватбанку» на пр.. Свободи), будинок побуту «Лада».

На Черемушках в 1975 році було зведено лікарню №7 – одну з найбільших в УРСР.

Декомунізований монумент Слави…

Тоді ж виник монумент Слави воїнам-визволителям на початку нинішнього проспекту Ювілейного.

Навесні 76-го було швидкими темпами зроблено реконструкцію скверу проспекту Леніна у верхній частині, а також бюст Брежнєва.

В 1979-му році поряд з ЦУМом відкрили продмаг «Універсам».

У 1980-му році реконструйовано будівлю міського муздрамтеатру.

У 82-му на проспекті Леніна виник житловий будинок та крамниця «Дом книги». В наступному році було збудовано будівлю ДЮСШ 4 на Черемушках та висотний корпус санаторію «Дніпровський», який при добудові дав тріщину і залишився стояти пусткою.

Також у 80-ті виникла будівля музею історії міста, який до того розташовувався в Свято-Миколаївському православному храмі.

Наприкінці 80-х було збудовано будинок з крамницею «Дитячий світ» біля «Комсомольця» та два 14-поверхових житлових будинки поряд.

На тому розбудова Дніпродзержинська, можна сказати, закінчилась. Було ще кілька проектів, які так і не вдалось реалізувати. Це, наприклад, Палац зимових видів спорту між готелем «Олімпія» та басейном «Прометей». Або величезний, як зараз кажуть, торгівельно-розважальний центр між 9 та 10 лівобережними мікрорайонами – з багатоповерховим супермаркетом, рестораном на 200 місць, їдальнею, кафе, будинком побуту і молодіжним клубом.

Початок 90-тих ознаменувався побудовою мостового переходу через Дніпро, який так і не завершено. Пишність архітектурного вбрання Дніпродзержинська пішла в небуття слідом за СРСР, зазначили краєзнавці. Яка містобудівна перспектива Кам’янського, з тривогою за рідне місто питали вони одне одного…