Браконьєрство в затоці «Калоша» поблизу Кам‘янського зупинити не вдалося

Початок «літньої» рибалки на водоймах регіону знову загострив проблему браконьєрства у затоці «Калоша», на лівобережжі Кам‘янського. Тут знову щодня можна спостерігати більше сотні рибалок, які багрять карася та коропа. Та обласне керівництво Держрибагенції не бачить підстав для круглого столу з рибалками Кам‘янскього, але готове до спільних рейдів.

Автор: Сергій Гузь.

З різким потеплінням сотні рибалок потягнулися до берегів водойм в пошуках риби. В затоці «Калоша» це знову перетворюється на фанатичне винищення карася та коропа окремими рибалками. Вони використовують  формально не заборонені снасті «пуля» та «відвідний поводок», якими просто багрять рибу, що косяками заходить у теплу воду затоки.

У четвер, коли в затоці гуляв сильний вітерець, на десяток чи півтора звичайних рибалок з вудками чи фідером, було більше сотні рибалок, які вздовж берега драли карася та коропа. На вудки риба клювала дуже слабенько, а от «на пулю» та трійний гак «ловилася» добре, дехто ніс додому по пів мішка.

«Пулісти» теж гуртуються в певних місцях затоки «Калоша»

У п’ятницю, коли вітер вгамувався, в «Калоші» значно побільшало традиційних рибалок з вудками. Але і браконьєрів у затоці було не менше, ніж напередодні. Та от що примітно: там, де сидять традиційні рибалки – так званих «драчунів» значно менше. «Поплавочники» погоджуються, що з браконьєрством, що розквітло у затоці – треба боротися.

А от керівництво обласного управління Держрибагенції взагалі не погоджується, що ті, хто ловлять карася чи коропа на «пулю» або «відвідний повідок» з потрійним гаком – браконьєри. У коментарі редакції Василь Волков, начальник цієї установи, заявив, що ці снасті не заборонені, а тому не можна вважати таких рибалок браконьєрами. Так само, на його думку, в існуючих правилах риболовлі не описаний метод лову «багрінням». І хоча в правилах записано, що «багріння» риби заборонене – через брак точного опису цього методу — складно довести в суді, що рибалки саме багрили рибу, а не ловили її якимсь іншим методом.

Ті, хто багрять рибу, не тримають її в садках, як звичайні рибалки, а складають у поліетеленові пакети, що рясніють на кущах.

Не бачить підстав Василь Волков і для проведення круглого столу з рибалками Кам‘янського, про що домовлялися ще на зустрічі рибалок у січні цього року. Час від часу про обіцяний круглий стіл нагадує відомий у місті активіст і ветеран АТО Євген Найда, який був присутній на тій зустрічі і заступився за звичайних рибалок, аби їм дозволили ловити в «Калоші». «Якщо Найда хоче круглого столу, то хай його і організовує, — різко відповів керівник Держрибагенції на питання про зустріч, на якій би можна було обговорити цю проблему та знайти вихід із ситуації.

У Кам'янському рибалки обговорили ситуацію з забороною риболовлі в Калоші

Вранці, 25 січня, на Калошу зїхалися рибалки, представники рибінспекції, громадських організацій та просто небайдужі громадяни, аби обговорити ситуацію з браконьєрством у популірній серед мешканців міста затоці Дніпра. Одні обурювалися забороною "для всіх", інші ж наполягали на тому, що браконьєрству треба покласти край.

Опубліковано Пильний Погляд Субота, 25 січня 2020 р.
Зустріч рибалок, громадськості та рибінспекції в «Калоші» 27 січня

На думку представників рибінспекції, поки усі проблемні моменти не будуть унормовані, боротися з тими, хто порушує правила риболовлі — дуже складно.

Рибінспектори щодня бувають у затоці, але щоб притягнути когось за багріння, треба робити відео фіксацію порушення. Що теж не так просто, у чому ми неодноразово пересвідчувались. Браконьєри дуже негативно реагують на появу журналістів з камерою, нерідко погрожують розбити техніку або ж розібратися в інший спосіб.

Тож єдиний вихід, на думку рибінспекторів, це спільні рейди з залученням  рибалок-аматорів та преси. Та чи принесе це результат – велике питання. Поки що ж можна констатувати, що ініціатива рибалок-аматорів щодо заборони браконьєрського вилову риби у цій затоці — повністю провалилася.

Читайте також: