Як українських селян обібрали за одну ніч або про особливості новоствореного ринку землі

Приймати важливі закони глупої ночі, це вже навіть не традиція українського парламенту, а його невід’ємна риса. Не стало виключенням ухвалення доленосного закону про розпродаж землі. Під прикриттям заборони на масові мітинги, пізно вночі, поки селяни спали, їх задарма позбавили землі. Землі, яку влада України роздала безкоштовно, але так і не створила жодних умов, аби селяни могли її власноруч обробляти. Тепер усі ці умови та пільги обіцяють майбутнім власникам землі. А що ж матимуть ті, хто отримав паї?

Автор: Сергій Гузь.

За рік земля стане товаром

В-першу чергу, варто зазначити, що голосували не якийсь новий закон про землю, а зміни до вже існуючого законодавства, які, фактично, мають зняти мораторій на продаж землі, що триває вже десятиліття. Ринок землі — право купувати та продавати землю – відкриється в липні 2021 року.

Влада, як і обіцяла, заборонила продаж землі іноземцям та іноземним компаніям. Не назавжди, а лише до моменту референдуму, на якому українці мають визначитись: чи продавати землю іноземцям? Правда, до того часу у багатьох українців, які зараз мають паї, землі вже може і не залишитись.

Паї заберуть за безцінь і в розстрочку

Нардепи, що представляють у Верховній Раді зовсім не рядових селян, проголосували за право орендарів на першочергове придбання землі, яку вони орендують. Нагадаємо, сьогодні в оренді знаходяться більше 5 мільйонів паїв, які свого часу отримали селяни.

Так от, ті паї, які в оренді щонайменше з 2010 року, їх орендарі зможуть викупити за вартістю нормативної оцінки землі та ще й в розстрочку на 10 років. Сьогодні нормативна вартість землі в Дніпропетровській області – трохи більше 30 000 гривень за гектар ріллі. Це означає, що власнику паю орендар виплачуватиме по 3 000 гривень за гектар на рік – лише вдвічі більше середнього розміру вартості оренди, тоді як саму орендну плату можна буде вже не платити. Бо власником землі стане її колишній орендар.

Враховуючи те, що більшість селян самостійно землю не обробляють, а вже давно здали її в оренду великим агрохолдингам (ще й не можуть розірвати невигідні угоди оренди, наприклад, коли їм за ту землю не платять роками), фактично мова йде про викуп паїв за символічну плату – приблизно 1 000 евро за гектар. Нагадаємо, що раніше влада обіцяла селянам, що вони зможуть продати свої чорноземи у 5-6 разів дорожче.

Масово скуповувати землю орендарі зможуть лише після 2023 року, коли юридичні особи отримають право купувати землю обсягом до 10 000 гектарів. До цього часу право на купівлі землі матимуть лише фізичні особи по 100 гектарів у руки.

Багато хто вважає, що таке обмеження – по 100 гектарів — не дасть можливості скупити землю спекулянтами. Та насправді, таке обмеження більше зашкодить дрібним та середнім фермерам, які не зможуть викупити орендовану землю по нормативним цінам. А от коли обмеження знімуть, то конкурувати їм доведеться вже з великими агрохолдінгами.

Банки зможуть відбирати землю

Ані нове законодавство, ані усі попередні уряди України так і не створили умов для селян, аби вони могли самостійно обробляти свої паї чи створювати колективні господарства. Кредити на техніку, як і сама техніка, такі дорогі, що жоден селянин їх просто  не потягне. Не створені біржі, де можна було б за вигідними цінами продавати врожай. Немає де той врожай зберігати. Немає і захисту від рейдерів.

А от про інтереси банків – депутати подбали. Так, попри обмеження для юридичних осіб, банки зможуть забирати у селян землю, що була в заставі по кредитам. Тобто, якщо якийсь селянин і захоче взяти кредит аби обробляти свою землю, то легко зможе її втратити у разі неврожаю чи неможливості вчасно сплатити кредит. Жодних механізмів страхового захисту дрібних власників землі так і не створено.

Найсмішніше те, що хоча іноземцям заборонено купувати землю, іноземні банки зможуть її забирати у якості застави по кредитам. Причому без жодних обмежень за обсягами. Єдине їх зобов’язання – продати цю землю протягом 2 років. Але кому і на яких умовах – законодавці прописати забули.

Ринок землі чи ринок земельних афер?

Прийняті зміни до законодавства відкривають величезні можливості для спекуляції та афер з землею. Наприклад, орендарі зможуть передавати іншим особам своє переважне право викупити орендовану землю. Це означає, що власники орендованих паїв фактично вже не зможуть продати свою землю за ціною, вищою нормативної оцінки. Бо за них це вже зроблять орендарі, навіть не питаючи згоди селян.

Або інша схема. Орендар передає право викупу землі якійсь фірмі. Фірма «Рога та копита» сплачує селянину перший внесок за землю і стає її власником. Далі вона може ще тричі перепродати цю землю, а потім оголосити себе банкрутом. Все, більше ніяких інших виплат колишні власники паїв не отримають. Бо законодавці ніяк не захистили селян від таких афер, надавши право власності на землю новим власникам не після усіх виплат, а вже після першої.

Чи ви думаєте, що таких чи інших схем з землею не буде?

Від приватизації квартир до розпродажу землі

Влада в усі часи добре вміла грати на почуттях очолюваного народу. І найбільше на його злиднях та бажанні з них вибратися, жити чесно та достойно.

Згадайте, аби «відкрити ринок нерухомості» влада дозволила приватизацію квартир. Так, їх можна вільно купувати і продавати. Та з часом виявилося, що окрім квартир є ще є будинки, в яких вони розташовані. І ось вже влада вмиває руки і каже, що ви ж є власниками квартир, тож самі маєте утримувати свої будинки, створюйте ОСББ і так далі. І зовсім забуває про свою обіцянку капітально відбудувати кожний будинок, перш ніж передати його в управління самим мешканцям. Про кількість людей, які завдяки рейдерам та аферам взагалі опинилися на вулиці – можна розповідати безкінечно.

Ще гірше було з приватизаційними ваучерами. Багато хто вже й не пам’ятає, що вартість українського сертифікату оцінювалась у 30 000 радянських карбованців. Це за тодішнім курсом було еквівалентом більше 50 000 доларів США. А що ви отримали за свій сертифікат?

Завдяки інфляції та неможливості громадян отримати на свої сертифікати справедливу частку власності держави, приватизаційні сертифікати знецінилися до 10 гривень – пляшки горілки. Саме за «пляшку» більшість змушені були продати свою частку у власності державного майна. Чи ви думаєте наші олігархи купили усі ці підприємства за чесні гроші?

Земля залишалась останнім стратегічним ресурсом держави та народу. Ресурсом, який так муляв око тим, хто давно мріяв цю землю зробити особистою власністю. І схоже, що їм таки вдалося цього досягти.

Так, вам будуть розповідати з кожної праски, що все це на благо народу, що це була вимога МВФ, що це нарешті зробить усю країну багатшою, бо до нас хлинуть мільярдні інвестиції. Та поки що ніде в світі народ, що за безцінь продав свою землю, не став багатшим….