Буря в енергетиці України: за чий рахунок виправлять дисбаланс

Україна не знає, куди дівати надлишок виробленої електроенергії. Уряд обмежує продукцію більш дешевої електроенергії державних АЕС, даючи працювати приватним тепловим електростанціям. Тимчасом українців лякають подорожчанням електроенергії.

Автор: Валентин Фіголь.

Енергетичній системі України загрожує дисбаланс, попередила днями СБУ. «Що, електроенергія подорожчає?» — питають сьогодні досвідчені земляки.

Що ж відбувається у виробництві електроенергії в Україні? Якщо резюмувати опубліковані протягом останніх кількох днів офіційні повідомлення, виходить якось так: карантин зупинив чимало виробничих потужностей, і попит на електроенергію впав. І не тільки в Україні. В цивілізованих країнах взагалі відбулось подешевшання електроенергії, тому продавати за кордон українську енергію стало невигідно її виробникам.

Приблизно половину (більше 45%) української електроенергії виробляють атомні електростанції, які контролює держава.

Близько третини електроенергії в країні виробляють теплові електростанції. Теплову енергетику контролює приватний сектор. За оцінками експертів, до 90% галузі контролюють структури, пов’язані з олігархом Рінатом Ахметовим. Наприклад, компанія ДТЕК — одна з найбільших енергетичних корпорацій у Східній Європі. Їй належить 9 з 15 українських теплоелектростанцій, а також 17 шахт та вугільнозбагачувальні комплекси. Загалом, компанія є фактичним монополістом на ринку генерації теплової електроенергії в Україні.

В середині квітня ДТЕК повідомила про намір зупиняти роботу шахт через те, що у компанії стали менше купувати електроенергію.

Електроенергію не запасеш. Тому, якщо її неможливо продавати, треба обмежити виробників.

Уряд обмежив роботу державних АЕС. АЕС, як це вважається в усьому світі, виробляє найдешевшу електроенергію. На Запорізькій АЕС відключено 2 енергоблоки (один зупинено на капремонт), на Рівненській – ще 2.

Гідроелектростанції не чіпали. У них і так досить мороки з наповненням водосховищ, тому ГЕС обмежені в можливостях регулювати виробництво.

ГЕС вкупі з альтернативними, «зеленими» джерелами енергії – це десь до 10% електроенергії України. Але тариф у альтернативних виробників — «зелений», найвищий в країні. До речі, ДТЕК контролює генерацію «зеленої» енергії потужністю більш ніж 1ГВт. Коли в уряді заговорили про можливість зниження «зеленого» тарифу, ДТЕК повідомила про намір звернутись до міжнародного арбітражного суду, щоб не допустити цього.

Отже, уряд поки що не обмежуватиме приватних виробників електроенергії.

А надлишок енергії, якщо такий виникатиме, посадовці запропонували скерувати на виробництво віртуальної криптовалюти.  «Маючи профіцит атомної генерації, один із сучасних інструментів використання надлишкової електроенергії – спрямування її на майнінг криптовалют. Це не лише дозволяє зберегти гарантоване навантаження на АЕС, але й дасть можливість підприємствам залучити додаткові кошти. Тобто відкриває шлях до принципово нової економіки, нових підходів, нової системи ринку», – наголосили сьогодні у Мінекоенерго.

Про підвищення тарифів для населення поки що посадовці не повідомляють. НКРЕКП заперечує, що навіть пропонувала відмінити дешевший тариф для тих, хто споживає менше 100кВт/год за місяць.

Але для промислових підприємств під кінець квітня ціна енергії зросла на третину. Промисловики одразу закинули урядові, що він допомагає енерговиробникам заробляти гроші в скрутний для виробництв час.

Звичайно, подорожчання електроенергії збільшить ціну кінцевої продукції. Наприклад, зростуть житлово-комунальні тарифи. Адже у собівартості послуг водоканалу вартість енергоносіїв – більше двох третин.

Так що дисбаланс в українській енергетиці буде вирівнюватись за рахунок кінцевих споживачів електроенергії. Навіть якщо до кінця року не подорожчає світло для побутових споживачів.