«Антиекологічною» назвали експерти нову Програму діяльності Кабміну України

Нова Програма діяльності Кабінету Міністрів України, затверджена урядом 12 червня, спрямована на руйнування довкілля, — так вважають експерти з кількох громадських екологічних організацій. Вони звернулись до депутатів Верховної Ради з вимогою не затверджувати цей варіант програми.

Автор: Валентин Фіголь.

Минулого тижня Уряд оприлюднив свою Програму дій на 2020 рік.

2020 став роком нечуваних екологічних викликів для України: вперше за час метеодосліджень в країні пройшли масштабні пилові бурі в усіх регіонах, наймасштабніші в історії сучасної України лісові пожежі та прогнозована грандіозна посуха. «Але ці події, ці тенденції та загрози залишися поза увагою розробників урядової програми», — сказав співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк. — Коли весь цивілізований світ рухається в бік збереження довкілля та боротьби зі змінами клімату, наш Уряд продовжує жити парадигмою посилення експлуатації природних ресурсів».

Пилова буря під Києвом цього року

Екологи не лише здивовані, а й обурені тим, що у Програмі уряду не відображено як ключові моменти Стратегії охорони біорізноманіття, над якою зараз працює ЄС, так і вже ухвалені Верховною Радою документи з охорони живої природи. «Поки ЄС приймає стратегію біорізноманіття, яка вимагає терміново перетворити 10% полів на різноманітні природні ландшафти та почати роботу над консервацією земель, наш Уряд бачить своїм завданням знищення залишків природних територій», — так охарактеризували Програму експерти Української природоохоронної групи, яка об’єднує різні громадські організації екологічного спрямування.

Занепокоєння експертів УПГ викликають такі пункти програми дій Уряду:

Розділ 5.7 «Земельна реформа». Він не містить жодних заходів, спрямованих на консервацію та збереження природних земель, і спрямований на максимальне залучення земель у сільське господарство. Пропонується, зокрема, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад, дерегуляція процедури погодження земельної документації, повернення зарослих самосійним лісом сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем, делегування окремих функцій держави у сфері землекористування органам місцевого самоврядування.

Що це, на думку експертів, означатиме на практиці? Повториться помилка 1990-х років, коли землі передавалися у приватні руки без накладання зобов’язань з охорони та раціонального використання ґрунтів, без резервування усіх цінних для збереження природи та природного балансу територій, без врахування потреб держави і суспільства у покращенні клімату та збільшенні площ природних та наближених до природних територій.

Але відтепер до втрати самих земель Уряд додасть ще фактичну ліквідацію контролю, переживають екологи. Адже прибуток від використання земель становить значну частку місцевих бюджетів, і є небезпека, що органи місцевої влади виявляться не зацікавленими в контролі за використанням земель.

Неконтрольована вирубка деревини знищує ліси України

«Можна лише уявити, як вони (органи місцевого самоврядування – прим. «Пильний погляд») будуть самі контролювати заборону розорювати пасовища, сіножаті та ділянки на схилах. Навіть зараз, коли контроль за використанням земель належить до повноважень урядових контролюючих органів, по всій державі людям доводиться боротись з незаконними оранками ділянок природних степів і лук», — пишуть експерти УПГ.

Найбільш небезпечними, з точки зору охорони природи, є пункти Програми, які стосуються меліорації та самосійних лісів.

За офіційними даними, сільське господарство відповідальне за приблизно половину викидів в атмосферу таких парникових газів, як метан, окиси азоту та вуглецю. Але Програма не передбачає збереження самозаліснених земль. Навпаки,Уряд пропонує вирубати молоді ліси і переорати їх. Площа таких лісів – десь 1,5 млн га, кажуть експерти.

«Це просто якась дикість!», — сказав про урядову новацію щодо самосійних лісів кандидат сільськогосподарських наук, голова ГО «ЛІіС» («Лісові ініціативи і суспільство») Дмитро Карабчук.

Бажання відновити меліоративні системи й далі осушувати болота на фоні масових весняних пожеж осушених боліт та торфовищ протирічить рекомендаціям вчених, які говорять про необхідність, навпаки, проводити заводнення територій, рекультивувати меліоровані землі з метою збільшення водності.

Посуха минулого року завдала значної шкоди аграріям по всій Україні

Так, доктор технічних наук, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України Євгеній Яковлєв впевнений: треба не розбудовувати меліоративні системи, а максимально затримувати поверхневий сток і переводити у ґрунтовий. Щоб вода не стікала в русла річок, а лишалась в грунті, напуваючи рослинність. «Треба засипати хоча би частину меліоративних каналів. Ставити шандори – це така ґрунтова дамба з глинистим ядром. Йти при цьому зверху вниз, почати з малих каналів, з, так би мовити, капілярів. Щоб із осушування переорієнтувати меліоративні канали на живлення ґрунтового горизонту», — рекомендує Є. Яковлєв.

Розділ 9.2. «Екологічна політика» — є набором закликів без конкретних індикаторів, цифр, показників. Раніше пропонувалось збільшити частку природно-заповідного фонду до 15% площі держави, а в чинній версії програми така цифра відсутня.

Також Уряд знову не пропонує здійснювати системну реформу лісової галузі, вважаючи достатнім обмежитись обліком деревини, інвентаризацією та реалізацією існуючої політики, хоча вона призводить для масових незаконних рубок, деградації біорізноманіття, падіння репутації лісової галузі. «На зустрічі з головою Держлісагентства ми довели необхідність реформування існуючої системи ведення лісового господарства, розподіливши існуючі господарські, політичні і охоронні функції з метою зменшення корупційних ризиків і ефективного впровадження лісової політики на території усіх лісів країни. Але де це у новій програмі уряду?», — дивується Д. Карабчук.

Екологи акцентують і кілька позитивних моментів в проекті урядової Програми: зокрема, реформування системи екологічного податку, реформи Держекоінспекції, розробки дієвого механізму запобігання лісовим пожежам, створення окремого екофонду в Державному бюджеті, формуванні Смарагдової мережі, тощо.

Українська природоохоронна група вважає ухвалення Програми в такому вигляді неприпустимим і шкідливим для України.

«Ми закликаємо народних депутатів доопрацювати її, перш ніж затверджувати рішенням Верховної Ради України. Зокрема, треба повністю переробити блок щодо земельної реформи на основі сталого використання земельних ресурсів, збереження самосійних лісів, степів та лук, консервації деградованих земель, — написано в заяві від УПГ. — Також треба прибрати лобістські корупційні заходи та впровадити чіткі показники та індикатори виконання програми в сфері охорони довкілля».