Про вічну боротьбу між традиціями та еволюцією радились з психологами батьки в Кам’янському

Пошуку балансу між заборонами і дозволами присвятили час учасники онлайн-зустрічі, влаштованій психологами Вікторією Лобенок та Іриною Гайдар для зацікавлених батьків.

Автор: Валентин Фіголь.

Чому дитина не слухається, навіть під загрозою  чергового покарання? В цьому намагались розібратись два психолога та ще кілька дорослих учасників онлайн-конференції  на тему «Навіщо в родині правила?».

Що таке «не слухається»? Певно, мається на увазі, що дитина не виконує заведені в родині правила та ігнорує вимоги батьків, визначили психологи.

Отже, в родині мають діяти певні правила. Правила потрібні для безпеки всіх учасників стосунків. Правила вчать дитину адаптувати свої бажання до природних та суспільних обмежень. Дитина хоче бігати і репетувати, але на проїжджій частині дороги це робити забороняють правила.

Правила – це обмеження. А обмеження – джерело напруження. Тому дитина намагається вийти за обмеження, звільнитись від гніту заборони. Виживання дитини в межах правил та традицій – це еволюція, акцентують фахівці. Порушення правил – це революція. Але в будь якому разі, кидаючи виклик обмеженням, дитина вивчає світ і пристосовується жити в конкурентному середовищі. Інакше дитина виросте, а мати та відстоювати власну позицію так і не навчиться, попередила  І. Гайдар.

Правила безглузді без покарань, нагадала вона. Правила та покарання пов’язані між собою, як причина та наслідок, додала В. Лобенок. Причому важливо, щоб дитина бачила: дорослі виконують свої, дорослі правила.  Бо дитина більше вчиться з вчинків дорослих, ніж з їхніх слів.

Отже, задля порядку в родині мають діяти правила. Правила мають бути зрозумілими. Батькам варто навчитись пояснювати дитині, чому не можна бігти через дорогу, пхати цвяхи в електророзетку чи стрибати на дивані. Навіщо складати іграшки. Пояснення «бо я так сказала, я доросла, а ти мала…» — може спрацювати кілька разів, але воно формує в дитини стереотип «дорослих треба завжди слухатись, бо вони дорослі». А тоді дитина слухняно сідає до дорослого дядька в машину, бо дорослий звелів…

Дитина стає неслухняною не в один день. Неслухняна дитина – це ознака відсутності стійких традицій в родині, де кожний член живе собі, як знає, не зважаючи на інших. Або, навпаки: дитина може бунтувати проти надміру жорстких авторитарних обмежень суворих батьків.  Обидва випадки свідчать про дисбаланс в родині як системі, пояснюють психологи.

Практично це означає, що родинам з неслухняними дітьми варто переглянути свої стосунки та поведінку. Можливо, десь треба додати правил та неухильного їх виконання. Комусь, навпаки, доведеться послабити тиск взаємних вимог та претензій.  В стосунках важливий пошук балансу, погодились учасники конференції.

Головне, підкреслювали всіляко фахівці з людських стосунків Вікторія Лобенок та Ірина Гайдар – будь які зміни мають бути поступовими і диктуватися любов’ю.