Прогулянки Кам’янським: трамвайною колією – через болото

Підтоплення в Кам’янському – тиха, але серйозна біда: за даними розробників Генплану міста, підтоплення загрожує приблизно 20% території міста. Найбільш помітно підтоплення територій, що межують з промисловою зоною ДМК та сусідніх підприємств – району вздовж вулиці Широкої.

Автор: Валентин Фіголь.

Сьогодні, після місяців літньої посухи, тема підтоплення здається далекою і незрозумілою. Але щороку навесні мешканці територій біля вулиці Широкої потерпають від справжньої повені. В районі вулиць Булавіна та Маршової залишились приватні житлові будинки, в яких люди щовесни буквально вичерпують воду з кімнат. Тут ціле літо люди поглиблюють дренажні канали у дворах і вздовж вулиць – готуються до наступної повені.

Від підтоплення потерпають не лише власники житлових будинків: вода часто підіймається так високо, що заливає трамвайну колію від вулиці Колеусівської до кільця маршруту №4 біля прохідної ДКХЗ.

Маршрут трамваю  №4 в цьому районі можна назвати екстремальним: тут як не підтоплення колії – так злодії виріжуть трамвайні проводи… Але їздити треба, бо маршрут проходить крізь промислову зону, і люди їздять на роботу.

«По Широкій ми намагаємось не їздити – там дороги нема! – пояснив водій легкового авто, чому люди переважно роблять «гак» вулицею Колеусівською. – Аж дивно: навкруги стільки заводів, могли би скинутись і відремонтувати гуртом дорогу, якою їздять!..»

Від Колеусівської в бік кільця трамвайного маршруту пішки краще йти по колії: автомобільна дорога вкрита шаром збитої машинами куряви, яка здіймається в повітря від найменшого поруху повітря.

Колія проходить через романтичний зелений коридор з комишу та старих дерев. Хащі підступають до самої колії. Транспортники кажуть, що днями по маршруту почав курсувати недавно куплений містом чеський трамвай. Так він розвертається на кільці біля ДМК, а до ДКХЗ не їздить, бо гілки дерев можуть подряпати вагон…

Вздовж колії тягнеться дренажний канал міської дренажно-меліоративної системи відкритого типу. Такі канали накопані тут скрізь. Від їх стану залежить рівень води під час наступної повені: сюди стікають всі поверхневі зливові води з центральної частини Кам’янського.

Навкруги тягнуться затоплені території, покинуті мешканцями. Колись на південь від колії був приватний сектор. Але людей витіснили близькість заводів та підтоплення. За свідченнями старожилів, підтоплення житлових кварталів тут почалось після засипки металургійними відходами озер та ставків в районі села Тритузного, а також після відкриття Дніпродзержинської ГЕС.

Підтоплення дошкуляє не тільки населенню, але й промисловим підприємствам, заливаючи територію і будівлі. Зокрема, підтоплюється територія копрового цеху ДМК. Сьогодні тут тихо й порожньо, а колись навкруги громадились купи металобрухту – від іржавих цвяхів до паровозів…

Сюди, на «копри», як магнітом тягнуло хлопчаків Дніпродзержинська. Тут можна було знайти тригранний багнет від гвинтівки, назбирати залишків оцинкованого заліза на саморобні лицарські обладунки. Тут у 80-ті роки минулого сторіччя спортсмени збирали залізяччя і майстрували перші саморобні тренажери для підвальних «качалок». Тут автор ще школярем витягав залізним дротяним гаком свого товариша, який застряг у кількаметровому відрізку металевої труби, що стирчала з купи брухту. Така собі радянська романтика дитячих мандрів…

Трамвайні зупинки, навіть не позначені ніякими табличками, легко вгадуються по витоптаним, засипаним сміттям ділянкам біля колії. Видно, що тут пролетарії чекають на транспорт. Специфічне сміття – медичні маски — нагадує про епідемію та карантин.

По мірі наближення до кільця, трамвайна колія все більше вгрузає в вогку землю. Кільце маршруту №4 обходить навколо ставка, який викопали більш ніж півстоліття тому, щоб збирати дренажні води довкола. Колись навколо ставка росли верби, сьогодні водойма заросла очеретом і розрослася вшир так, що трамвайна колія подекуди ледь-ледь виглядає з болота навіть в посушливу пору.

Ставок залишається місцем відпочинку, принаймні, для робітників підприємств, розташованих в цьому районі.

На схід від кільця, через чагарник повз руїни покинутих промислових об’єктів, можна вийти до вантажної залізничної станції «Правда». Ця станція в радянські часи забезпечувала логістику трьох промислових підприємств Дніпродзержинська – ДМК, ДКХЗ та ПХЗ. В ті часи до будівлі станції важко було дійти – всі колії були заставлені вантажними ешелонами. Залізничники пролазили під вагонами, щоб не обходити далеко. Траплялись нещасні випадки: поїзд міг несподівано рушити, переїхавши зухвальця. Сьогодні залізничні колії напівпорожні – ще одне свідчення деіндустріалізації Кам’янського.