Про агресивні бур’яни та «вакханалію озеленення» в Україні

Про нову загрозу для алергіків та вразливих людей попереджають науковці: Кам’янському, як і загалом Україні, загрожує стрімке поширення золотарника (золотушника) канадського (Solidágo canadénsis L.). За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і благополуччя людини цей чужорідний інвазійний вид знаходиться в одному ряду з амброзією, борщівником і колорадським жуком.

Автор: Валентин Фіголь.

Небезпечний зайда на клумбі

Про нову небезпеку на своїй фб-сторінці попереджають співробітники Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».

Золотарник канадський, пишуть ботаніки та екологи, вже сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі Україні, але лісовому і сільському господарству. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота зажадає незрівнянно більше сил і засобів.

Золотушник канадський включений в «Список інвазійних видів ЕPPO» (European and Mediterranean Plant Protection Organization — європейська організація по захисту рослин), де перераховані чужорідні види, що завдають серйозної шкоди аборигенним рослинам, довкіллю і біологічному різноманіттю в цілому. Європейським країнам, де зростає золотушник, рекомендовано вжити заходів щодо запобігання його подальшого розповсюдження.

Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не зустрічає так званих ворогів з числа рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю — до 95%. По-третє, коріння золотарника виробляє інгібітори — речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює її тваринний і рослинний світ.

Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Ситуація ускладнюється тим, що тварини, в тому числі дикі, не їдять золотарник. Тобто, зайняті ним території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення золотушника в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках.

Озеленювати клумби треба обережно

Звідки взялась ця рослина? Частково в її розповсюдженні винні самі люди: багато хто, не знаючи нічого про золотарник, вирощують його як декоративну культуру на клумбах. Рослину можна часто побачити біля будинків. Звідти золотарник поширюється на прилеглі ділянки як бур’ян.

Сьогодні золотарник і справді захоплює все більші території на окраїнах Кам’янського, витісняючи туземні рослини. Території, зарослі золотарником, непридатні навіть для прогулянок: пилок рослини викликає подразнення слизових оболонок і вражає алергіків не згірш за амброзію.

Про те, що без регулярного людського втручання в процес озеленення населених пунктів відбувається витіснення газонних та інших культурних рослин агресивними дикими зайдами, «Пильний погляд» писав на початку літа. Згадувалось, як стрімко розповсюдились міськими територіями лісова рослина чистотіл та гість з півдня – айлант. Та й стара знайома амброзія – не аборигенний, а інвазійний вид бур’яну.

Інвазійні бур’яни, регулярно нагадують фахівці, розповсюджуються там, де через брак догляду зникають газонні рослини.

Шанс на роботу над помилками

Стратегії озеленення, як комплексного фахового документу з довгостроковою перспективою, в Кам’янському не було ніколи з пострадянських часів. Про це автор писав ще більше десятка років тому, коли міський голова Ярослав Корчевський обіцяв зробити інвентаризацію зелених насаджені в Дніпродзержинську і розробити притомну міську Програму озеленення.

Міську комплексну Програму озеленення обіцяли зробити в 2012 році. Навіть знайшли виконавця робіт. Автор писав про це в вересні 2012 року. Але потім помінявся начальник міського управління екології – і про розробку Програми забули. «Мої наступники вирішили, що ця Програма непотрібна…» — прокоментував тодішні події еколог Андрій Можейко, який очолював міськуправління екології Дніпродзержинська в 2012 році і починав роботу над Комплексною Програмою озеленення міста.

В цьому році закінчується термін дії Стратегії розвитку міста, розрахованої на 5 років. При розробці нової Стратегії, як вважає А. Можейко (з ним згодні інші місцеві фахівці), обов’язково треба приділити досить фахової уваги стратегії озеленення. Адже дерева чи газони не виростуть за один рік.

«Вакханалія озеленення» в масштабах України

Звичку людей садити в населених пунктах дерева де заманеться автор називав «вакханалією озеленення» ще в 2012 році. Сьогодні ця вакханалія, з легкої руки Мінекології, може охопити цілу країну.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Державне агентство лісових ресурсів України та благодійною організацією «Благодійний фонд «Озеленення України» анонсували спільний проект із озеленення України.

Це екологічна акція, яка об’єднає владу, бізнес та громадськість заради відновлення екосистеми країни. Спільна мета проєкту – висадити 1 000 000 дерев за 24 години по всій Україні.

«Міністерство підтримує еко-ініціативу Благодійного фонду «Озеленення України», яка несе світлу енергію в українське суспільство, пропагує впровадження екологічно збалансованого способу життя, збереження та примноження природних екосистем країни. Ця акція має об’єднати зусилля влади, бізнесу, громадських активістів», — зауважив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський Bogdan Borukhovskyi.

Богдан Боруховський наголосив: «Висадка дерев – це найпростіший та дієвий спосіб боротьби з кліматичними змінами, які так чи інакше вже відчув на собі майже кожен українець. Тому ми маємо згуртуватися для ефективної протидії кліматичним змінам. І екологічна акція із висадки одного мільйона дерев за одну добу — саме і покликана на об’єднання українців у боротьбі зі змінами клімату».

17 жовтня 2020 року кожен зможе стати активним учасником акції «1 000 000 дерев за 24 години», написано на фб-сторінці Мінекології.

Про те, що більшість посаджених таким чином дерев гине протягом сезону, автор розповідав в квітні 2016 року на всеукраїнській науково-практичній конференції «Освіта для довкілля-2016». Вчителі та викладачі природознавчих дисциплін з усієї країни слухали та зітхали…

Але звичка посадити гуртом дерева і покинути, схоже, виявилась заразною.