Свобода слова по-українськи, або сепарація на свою та чужорідну пропаганду

Свобода слова по-українськи, або сепарація на свою та чужорідну пропаганду

Полювання влади та радикалів на «неправильні» ЗМІ та журналістів – запізніле туше в інформаційній війні чи заклик до подальшої сепарації українського суспільства?

Автор: Валентин Фіголь.

Інформаційна контратака

Блокування телеканалів 112.ua, Newsone та ZIK, яке відбулось після відповідного Указу президента, не на жарт переколошкало інформаційний простір України. Майже тиждень українці чимдалі запекліше лаються в соцмережах через цю історію. Одні зловтішаються з долі закритих ЗМІ та втішаються з перемоги в «інформаційній війні з країною-агресором». Інші кричать про загрозу демократичним цінностям – закону та свободі слова.

Отже, Володимир Зеленський на початку тижня ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 лютого 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Санкції ввели проти депутата Верховної Ради від “Опозиційної платформи – За життя” Тараса Козака терміном на 5 років. Фактично – проти нардепа Тараса Козака та телеканалів кума Путіна Віктора Медведчука – “112 Україна”, NewsOne, ZIK.

Тарас Козак, народний депутат України, номінальний власник закритих телеканалів

Згідно статті 2 закону про санкції, терористична діяльність або створення загрози національній безпеці дозволяє запровадити санкції проти іноземних громадян, іноземних підприємств та організацій, осіб без громадянства, або осіб чи організацій, що знаходяться під впливом іноземців.

Закон про санкції не передбачає введення санкцій проти українських громадян та юридичних осіб. Проте, в ньому є обмовка, що санкції можуть застосовуватися до суб’єктів, що займаються терористичною діяльністю. За офіційною версією, санкції проти Козака введено саме через причетність його бізнесу до співпраці з окупантами на тимчасово окупованих територіях.  Зокрема, йдеться про схеми постачання вугілля та інших товарів.

В Офісі президента зазначають, що введені санкції проти Тараса Козака і трьох каналів, підконтрольних Віктору Медведчуку, не є зазіханням на свободу слова, а є виключно боротьбою із «чужорідної пропагандою».

«Дані телеканали досить активно і часто відкрито використовуються як інструменти чужої іноземної пропаганди в Україні», – заявив радник керівника ОП Михайло Подоляк

При цьому, як щодо Козака, так і щодо телеканалів немає ані офіційних підозр, ані рішень суду, які б визнали їх причетними до тероризму чи інших злочинів. Такі розслідування неодноразово розпочинались, та до завершення їх досі не довели.

Так, ще у 2015 році правоохоронці відкрили справу про можливе відмивання «брудних» коштів через телеканал «112 Україна».

Ще одну справу відкрили в 2019 році. До легалізації коштів додалась ще низка статей, зокрема, про державну зраду та заклики до теракту.

Втім, президент В. Зеленський в своєму відеозверненні заявив, що в нього були «залізобетонні причини» для санкцій проти бізнесу Козака та Медведчука. Він послався на «дані СБУ, які з певних причин не можуть бути розголошені»…

Сам президент назвав закриті телеканали «продажними ЗМІ» та зауважив: «Ця трійка каналів утримувала балакучі армії, які нас обманювали та зомбували».

Позицію президента підтримав і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він зауважив, що таким чином Україна захищається від інформаційної отрути.

«Що стосується матеріалів, які лежать в основі такого рішення: такі матеріали є. На мій погляд, вони більш ніж обґрунтовані», – заявив міністр.

«Рішення РНБО законне, логічне та виправдане, підтримане США та Європою», – резюмував дії влади президент Зеленський.

Не все так просто…

Реакція суспільства на закриття телеканалів виявилась зовсім неоднозначною.

«Начебто все просто, але насправді все складно…» – визнав президент Зеленський у власному відеозверненні.

Про те, що «Зеленський прагне зачистити інформаційне поле і звести спілкування з суспільством до прикольних відосиків», одразу заявив Віктор Медведчук.

Стурбованість діями влади висловила й журналістська спільнота України.

Сергій Томіленко, голова НСЖУ

«Позасудова раптова заборона діяльності трьох українських телеканалів – це надзвичайна ситуація, заявив Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України. – Позбавлення БЕЗ СУДУ багатомільйонної аудиторії доступу до українських ЗМІ, заборона сотням журналістам та медійникам права на професію – це наступ на свободу слова».

Пан Томіленко пообіцяв повідомити про дії влади міжнародних медіа-партнерів. Одразу ж Міжнародна і Європейська федерації журналістів засудили санкції, запроваджені в Україні проти зазначених вище телеканалів.

У заяві організацій, оприлюдненій 3 лютого, заходи названі «позасудовою і політично вмотивованою забороною».

Ентоні Белланжер, голова МФЖ

«Ця вибіркова і політично вмотивована заборона неприйнятна в умовах демократії. Заборона ставить під загрозу роботу сотень працівників засобів масової інформації, які не мають нічого спільного з політичною приналежністю власників ЗМІ. МФЖ закликає українську владу скасувати заборону і поважати свободу інформації та слова», – заявив генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Ентоні Белланжер.

Щодо озвученої президентом «міжнародної підтримки», то тут теж «все складно».

«Управління ООН з прав людини стурбоване тим, що це вплине на свободу вираження думки в Україні», – так оцінили закриття телеканалів в оприлюдненій заяві Моніторингової місії ООН з прав людини на її сторінці у Facebook. 

«Ми визнаємо протидію дезінформації законною діяльністю держав, однак важливо знайти збалансований підхід задля уникнення неспівмірних обмежень права на свободу вираження думки», – йдеться у заяві.  

«Хоча зусилля України щодо захисту своєї територіальної цілісності та національної безпеки, а також щодо захисту себе від інформаційних маніпуляцій є виправданими, особливо враховуючи масштаби дезінформаційних кампаній, що торкаються України, у тому числі з-за кордону, це не повинно відбуватися на шкоду свободі ЗМІ і має здійснюватися за умови повної поваги основних прав і свобод і відповідно до міжнародних стандартів. Ми наголошуємо, що будь-які вжиті заходи повинні бути пропорційні меті», – зазначив речник ЄС Петер Стано. Він наголосив, що ЄС слідкуватиме, як розвиваються події…

Атака на «недобитків»

Лозунг «Добивай!» пішов гуляти соцмережами одразу після блокування телеканалів президентським указом. Лозунг підхопили радикально налаштовані громадяни, які раділи з приводу вдалої інформаційної контратаки та очищення інформпростору України від чужої пропаганди.

В соціальних мережах почали розповсюджуватися «чорні списки» журналістів та ЗМІ, які, на думку націоналістично налаштованих радикалів, неправильно висвітлюють події.

Власників ЗМІ націоналісти закликали не давати роботу журналістам закритих телеканалів.

В реальному світі група радикалів прийшла до офісу телеканалу «НАШ» і влаштувала там бешкет, вимагаючи закрити і цей телеканал. Поліція затримала чотирьох учасників бешкету.

Також в ці дні сталось кілька випадків, коли учасники заворушень агресивно поводились щодо журналістів, які працювали на місцях акцій.

«Ми засуджуємо фізичні атаки на журналістів в Україні, боремося із системною безкарністю та проти поділу журналістів на «правильних» і «неправильних»», – заявив Голова НСЖУ.

«Українці! Нас хочуть розділити! Але ми самі повинні навчитись розділяти… – закликав виборців президент Зеленський. – Тільки правдиве слово має бути вільним!»

Тимчасом закриття телеканалів вже оскаржене у Верховному суді України – суді першої інстанції для оскарження по таких справах.

КОМЕНТАР:
Сергій Гузь, голова Незалежної медіа-профспілки України у 2004-2008 роках:

– Очевидно, що ми маємо дві серйозні проблеми і загрози для суспільства, які тільки збільшились після реалізації рішення РНБО.

По-перше, це проблема пропаганди загалом та «проросійської пропаганди» наразі. Адже попри те, що в нас сьомий рік йде неоголошена війна з Росією (так звана гібридна війна), жоден закон досі не встановлює ані поняття «проросійської пропаганди», ані відповідальності за неї.

Зараз звинувачення у «проросійській пропаганді» базуються на власній суб’єктивній оцінці учасників процесу, на їх ідеологічних та політичних симпатіях, а не нормах закону. В жодній правовій державі, а тим більше в жодній європейській державі на таких підставах нікого не засуджують. Тож заяви про те, що європейські країни підтримують дії президента – це лукавство.

По-друге, реалізація рішення РНБО теж відбувається з численними порушеннями. Адже у РНБО немає повноважень закривати телеканали чи позбавляти їх ліцензій на мовлення. Тільки суд може приймати рішення про примусове закриття телеканалів або будь-яких інших ЗМІ. Тоді як функції надання та позбавлення ліцензій на мовлення покладені на Національну раду з питань телебачення та радіомовлення.

Не маючи на руках ані рішення Нацради, ані рішення суду невідоме коло осіб просто вимкнули ці канали з ефіру та кабельних мереж. А ось це якраз і є злочин.

Більше того, навіть указ президента, яким введені санкції РНБО, реалізований з численними порушеннями. Бо закон про санкції прямо говорить, що вони мають бути схвалені не тільки президентом, а ще й Верховною Радою України. А цього зроблено не було.

Фактично влада продемонструвала свавілля як щодо конкретних засобів масової інформації, так і щодо дотримання елементарних процедур застосування санкцій. Адже питання про закриття цих телеканалів вперше було підняте на рівні Верховної Ради ще 2,5 роки тому – у жовтні 2018 року. Але ні Порошенко, ні Зеленський довгий час ніяких санкцій в дію не вводили.

Нинішній президент «прозрів» лише тоді, коли ці телеканали почали жорстоко критикувати його діяльність, та діяльність уряду монобільшості.  Саме тому міжнародні журналістські організації і кажуть, що рішення РНБО політично вмотивоване, а не тому, що вони хочуть захистити «проросійську пропаганду». Бо якраз ці організації борються з пропагандою по всьому світові, у том числі і в Росії.

Проблема ще й у тому, що якщо суспільство дозволить вчиняти «самосуд» над одними ЗМІ, то завтра є ризик, що так само влада вчинить вже з іншими телеканалами чи ЗМІ. Підстави, мотиви та групи підтримки завжди знайдуться.