Як мешканцям Кам’янського вгамувати лють: рекомендації місцевих фахівців

Як мешканцям Кам’янського вгамувати лють: рекомендації місцевих фахівців

«Нікого не хочу образити. Але нерви ні к бісу, тому боюся, що ображу всіх разом…» – репліка з коментарів в соцмережах наявно демонструє високий градус агресії в суспільстві.

Як убезпечити себе та оточуючих від нападів люті? Сьогодні проблему обговорюють фахівці, для яких агресія – специфіка професії.

Автор: Валентин Фіголь.

Гнів – суспільна проблема

«У нас страшенна агресія в суспільстві!..» – зазначив днями в телеефірі відомий український журналіст та шоумен Олесь Доній.

Зростання рівня психічної напруги в суспільстві відзначає чимало знавців людської психології.

«Проблема агресивної поведінки особистості вже майже півстоліття є об’єктом досліджень у різних гуманітарних науках (психології, біології, соціології, екології). Зміни в суспільстві, які викликали соціальні конфлікти, зростання насильства, поставили феномен агресії в центр уваги психології», – сказано, зокрема, в методичці для кураторів студентських груп Києвського національного економічного університету.

Проблему зростаючої психічної напруги відзначають політики, соціологи, лікарі, правоохоронці – всі, хто має справу з людьми та конфліктами їхніх інтересів.

В агресивному середовищі будь яка людська діяльність загрожує перетворитись на бойові дії. Наприклад, в Кам’янському переважна більшість побутових вбивств та поранень трапляється під час сварок, які виникли між знайомими людьми практично «з нічого»: вбивця, навіть якщо був відносно тверезий, потім не може згадати, з чого почалась трагічна суперечка. Отже, агресія, злість стає руйнівним фактором, який не потребує причин – сама лють є причиною жорстоких вчинків.

«Перше ніж робити щось з нападом злості, треба спочатку розібратися, звідки вона з’являється», – нагадала Вікторія Лобенок, психолог з Кам’янського, фахівець з родинних стосунків.

Адже агресія – природня реакція організму на загрозливі зовнішні подразники. Ця реакція в дикій природі допомагає захищатись – отже, виживати. Агресія керує діями коняки, на яку напали вовки: вона б’є копитами та кусається, щоб не бути з’їденою.

В людському суспільстві стосунки між членами складніші: агресія може захистити від нападу грабіжників, але навряд чи допоможе заробити більше грошей, якщо ти не грабіжник…

«Злість, як і гнів, відноситься до базових емоцій людини і служить людині для досягнення цілей. Ми відчуваємо злість, або гніваємся тільки у двох випадках: це, по-перше, коли порушують наші особисті кордони, а по-друге тоді, коли є перешкода в досягненні мети», – пояснює В. Лобенок.

Вікторія Лобенок, психолог

«Агресія – це теж вид енергії, лише руйнівного характеру, – зазначає Андрій Шамардін, тренер з бойового мистецтва Він-Чунь. – Як правило, нас дратує те,  що є в нас самих, або те, що може розкрити наші недоліки і комплекси».

Андрій Шамардін, тренер з бойового мистецтва Він-Чунь

Агресія може виникати як реакція на вимушену бездіяльність, акцентує Олександр Азаров, голова військово-патріотичного Центру «Гарт». Людина бачить довкола таке, що їй не подобається, а змінити нічого не може – і від цього дратується, гнівається.

Олександр Азаров, голова ВПЦ “Гарт”

Давати волю агресії буває небезпечно – можна сісти в тюрму за насильницькі дії або просто лишитись без роботи за скандальність.

«Якщо людина обирає промовчати, «проковтнути» свою злість, то ця енергія починає руйнувати її зсередини, – пояснює психолог Лобенок. – Звідси постійне незадоволеність життям, конфліктність, роздратування тощо. Людина, яка витісняє свою злість, буде весь час шукати винних в своїх бідах та жалітися на життя».

Самозахист від злості

Щоб впоратись із нападом гніву, треба зайнятись чимось – бажано, приємним і фізично активним, рекомендує О. Азаров. Фізкультура та спорт, на його думку, а також патріотично-виховна діяльність – якраз ті сфери активності, де контрольована агресія може допомагати.

Агресія – це еволюційний механізм адаптації організму до несприятливих зовнішніх умов, підтримує колегу Євген Колішевський, голова Кам’янської федерації бойового мистецтва Кіокушинкан-карате

Зліва направо: Євген Колішевський, Артур Арушанян, Олександр Наконечний

Контрольований гнів дає сили перемогти свою слабкість або суперника в поєдинку, погоджується Артур Арушанян, чемпіон світу з карате.

Думка, що бойові практики розбурхують в людині агресію – здебільшого, хибна, зауважує Олександр Наконечний, тренер з карате та фітнесу: «В моїй інструкторській практиці був випадок, коли підліток забіяка та розбишака, завдяки тренуванням, перетворився на ефективного спортсмена, і батьки лише дякували тренерам за зміни в норові та поведінці сина».

«Ми дозволяємо собі бути агресивними в залі при виконанні вправ і завдань на змаганнях. Агресія в даному випадку дає сили виконати завдання через «не можу», по відношенню до товаришів в залі її немає. На змаганнях є контрольована, «спортивна» злість, яка зникає з закінченням поєдинку. Тому в звичайному житті ми миролюбні», – ділиться досвідом майстрів тренер Шамардін.

Тому тренувати своє тіло для приборкання злості рекомендують фахівці з різних видів спорту.

«Можна покричати гучно або поспівати, – рекомендує А. Шамардін. – Важливо направити руйнівну енергію (вона також руйнівна і для самого носія) на діяльність, яка нікому не зашкодить, як максимум – на те, що може принести користь. Інакше агресія, знайшовши вихід, створює конфлікт, а не знайшовши – руйнує самого носія».

«Правило трьох “С” в роботі зі злістю ніхто не відміняв, – нагадує психолог В. Лобенок. – Секс, сміх, спорт, вам на допомогу! Але ж, можна і побити подушку, а можна – посуд…. Обирайте самі».

Перш за все, акцентують фахівці, треба визначити причину агресії: «Відстежуючи свої реакції, ми вчимося контролювати ситуацію. Те, що ми не контролюємо – зазвичай, контролює нас».

Агресія – специфіка професії

Агресія – невід’ємний елемент роботи працівників правоохоронних органів. Можна сказати, що поліцейські працюють в агресивному середовищі. Бо вони мають справу, переважно, з правопорушниками та злочинцями, яких треба викривати, ловити, допитувати, доводити їхню провину, відпускати за браком доказів, тощо…

Агресія – це взаємодія, яка виникає між поліцейськими та правопорушниками, зазначає Вікторія Костова,  психолог сектору кадрового забезпечення Кам’янського РУП, лейтенант поліції. Агресивна поведінка злочинця природньо викликає агресію з боку правоохоронця – як захисну реакцію.

Вікторія Костова, поліцейський психолог, лейтенант поліції

Поліцейський, нагадала психолог, повинен поводитись в межах законних повноважень, тому він має тримати свій гнів під контролем. Вимушена звичка не давати волі почуттям веде до втрати здатності адекватно оцінювати свій емоційний стан. Людина дратується, погано відпочиває, стає неуважною, хворіє… Потім стрес накопичується, і трапляються нервові зриви…

Щоб не доводити до краю, пані Вікторія рекомендує застосовувати різні способи «перемкнути» увагу на щось інше – приємне, бажано. Музика, улюблені аромати, тепла ванна – кому що ближче до душі…

У стресовій ситуації можна відволіктись за допомогою вправ. Найперше – спостерігати за процесом дихання. Дихати глибоко й рівно, поки не заспокоїтесь.

Можна стискати кулаки, ніби вичавлюєш сік з лимона, жмакати клапті паперу або уявляти, що видихаєш весь свій гнів у повітряну кульку, а потім її відпускаєш.

Здоровий сон – найліпший відпочинок та лікування від стресу, нагадала пані Вікторія.