Кам’янське – колиска Старої Січі?

Перейменування Дніпропетровщини на Січеславщину – про це останніми днями говорили багато й охоче. Не лишились осторонь і краєзнавці Кам’янського – нагадали, що наше місто має глибоке козацьке коріння і навіть може бути місцем розташування однієї з старіших козачих поселень-Січей.

Законопроект про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську подано до Конституційного Суду України. Якщо законопроект буде визнано відповідним до Основного Закону, парламент може ухвалити його конституційною більшістю в 300 голосів.

Назва Січеславська символізуватиме зв’язок з козацьким минулим, -наголошують ідеологи перейменування, і нагадують: відомі 9 козачих поселень, називаємих Січами. Відомо про Хортицьку (1552-1560 роки), Томаківську (80-ті роки XVI ст. – 1593 р.), Базавлуцьку (1593-1638 рр.), Микитинську (1639-1652 рр.), Чортомлицьку (1652-1709 рр.), Кам’янську (1709-1711 рр., 1730-1734 рр.), Олешківську (1711-1728 рр.), Нову (1734-1775 рр.) і Задунайську (1775-1828 рр., зараз — на території Румунії) Січі.  Також 5 з 8 паланок (адміністративно-військових підрозділів) Запорозької січі було розташовано на території нашої області.

«Ось ще одне підтвердження унікальності нашого міста», – нагадала про Кам’янське місцева краєзнавець Любов Олексієвська. Вона звернула увагу земляків на дослідження вчених, які пропонують шукати в районі Романково Стару Січ – місце, де оселялись чи регулярно збирались козаки до утворення Хортицької Січі.

Зокрема, таку версію пропонує Олександр Харлан, завідувач відділу збереження і популяризації культурної спадщини південно-східного регіону Українського державного інституту культурної спадщини (Київ), доцент Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (Дніпро).

Він, слідом за іншими істориками, припускає, що саме в цьому місці було найстаріше поселення дніпровського козацтва, відоме під умовною назвою Стара Січ. Французький картограф Гійом Боплан в 17-му сторіччі чи не першим вказував на моду козацтва збирати ради в місцевості Романів курган, або Романова гора. Існує версія, що саме тут був Романів брід через Дніпро, відомий ще з середньовіччя. Ще поблизу села Сошиновка був острів, що звався Фурсів і вважався другим за розмірами після Хортиці островом на Дніпрі.

Про козацькі укріплення від Черкас по руслу Дніпра до порогів відомо з 20-х років 17 сторіччя (епоха книжкового д’Артаньяна).  Відома також  мапа італійця Річчі Заноні, на якій в місці Щуровського урочища на березі Дніпра є напис «St. Kozac. Sicza» (Стара Козацька Січ). Щуровська балка – одна з двох глибоких ярів, що колись огинали Романківську гору. Про ці яри згадував, зокрема, відомий історик козаччини Дмитро Яворницький – на його думку, Романова гора насправді була природним утворенням з 12 пагорбів, розділених балками.

Наддніпровські села – Камянське, Тритузне, Романково, Карнаухівка, як вважають історики, виникли на місці козачих поселень. У Щуровському урочищі було від 12 до 16 зимівників, історикам відомі прізвища козаків, які там мешкали

Ймовірно припустити, відзначає А. Харлан, що в районі Романової гори існувало сакральне місце, куди козаки навідувались протягом багатьох років та поколінь. Підтримують ідею і місцеві краєзнавці, хоча офіційна версія, якої дотримується директор краєзнавчого музею міста Кам’янського Наталія Буланова (а ще раніше так вважав і Дмитро Яворницький), трактує Романкове як передмістя укріпленого міста.

На жаль для археологів, берегову лінію Дніпра того часу неможливо встановити – її змінили гідротехнічні споруди ГЕС.