«Не все залежить від міської влади…» – підсумує секретар міськради Кам’янського, націоналіст Олександр Залевський

Автор: Валентин Фіголь.

Забагато з того, що заважає місту розвиватись, лежить поза межами повноважень міського самоврядування, визнав через 3 роки перебування на посту секретаря Кам’янської міськради О. Залевський. І навіть не від президента все залежить, бо влада – це більшість.

Влада стала ближче

Влада в Кам’янському стала прозорішою – це чи не найважливіший доказ громадського поступу в місті, – вважає секретар міськради з фракції ВО «Свобода». Багато було покладено зусиль, щоб містяни могли вільно приходити на сесії міськради, згадав він роки минулого міського самоврядування, коли був опозиціонером і вимагав, щоб його пропустили до сесійної зали. Сьогодні люди роблять це запросто, нагадав О. Залєвський.

Якби йому знову довелось, він би знову погодився стати секретарем міськради, посміхається пан Олександр. Але вже дещо чинив би інакше з самого початку. Пан секретар висловив вдячність колегам за «неоцінимий досвід».

Закони, які невідомо як виконати…

Захотів, наприклад, депутат міськради припинити депутатську діяльність – всяке буває в житті, розповів пан секретар. А міськрада його не відпускає – не дає згоди. Такий закон, і приймали його не в міській раді, а у Верховній. Може, воно й ліпше: покомизиться депутат – і продовжить депутатити, як у нашому випадку.

Заполітизованість питань «кому дати грошей»…

Депутати іноді голосують, як вимагає партійна, або непартійна, дисципліна, – ділиться припущенням О. Залевський. Забагато політики у стосунках депутатів з виконавчою владою – часто депутати гадають, що їхні звернення виконавці ігнорують через партійну, або непартійну, дисципліну.

А де дінешся: в міськраді 9 партійних фракцій, і в кожної – своя партійна, або непартійна, дисципліна, – зітхає секретар міськради.

Можливо, через те й отримуємо в 9 випадках з 10 відписки «зверху» у відповідь на звернення міськради, що депутати, замордовані партійною дисципліною, відірвались від виборців, від народу, припускає О. Залевський. Можливо, було би краще для міста, аби у міськраду обирали не за партійними списками, а мажоритарщиків, «від народу»? З іншого боку, в них не буде і підтримки партійної вертикалі?

Складна криміногенна ситуація…

В місті неспокійно. А депутати міськради вкотре беруть до відома інформацію правоохоронців щодо криміногенної ситуації в місті, не заслуховуючи керівників поліції та прокуратури на сесії, розповів секретар міськради. На його думку, це неправильно – не вивчати стан злочинності. Тому О. Залевський із задоволенням повідомив, що на березневу сесію налагоджено аж дві інформаційні доповіді від спецслужб.

Сумнівна децентралізація влади…

Поки що складно зважити переваги та ризики децентралізації влади, що відбувається в останні роки. Місту передали кілька джерел фінансування, але навантажили витратами на утримання соціальної сфери. Грошей у громади більше не стало. Залежність від обласного та державного бюджетів не зменшилась.

Наприклад, активність підприємців як показник ефективності державної політики. В 2016-17 роках влада збільшила податки та відрахування до ПФ для фізосіб-підприємців – і вони почали масово закриватись, аналізує пан Залевський, куратор служби державної реєстрації, яка тепер у міському підпорядкуванні. А в 2018 році влада налякала штрафами за не працевлаштованих працівників – і ФОПи почали масово відкриватись, бо мати з ними справу виявилось вигідніше, ніж з найманими робітниками.

«Не все залежить від міської влади, – констатує О. Залевський. – Влада – це

більшість!»

Ось, наприклад, президент – повноваження підрізані, що він може без ВРУ та КМУ?

Мова: можуть, але не хочуть?

Більшість посадовців та депутатів володіють державною мовою, ділиться спостереженнями секретар міськради Кам’янського. Але чомусь користуються мало. Постколоніальний синдром, чи що? – висловив здогад націоналіст Залевський.

Розчаровані активісти і конфлікти замість співпраці…

Громадська активність в Кам’янському вщухає – відчувається якась розчарованість навіть у активістів, зазначив О. Залевський. Люди не роблять послідовних кроків до мети: вийшли на мітинг, покричали, негативом поділились – і розійшлись чекати змін. Не дочекавшись, дорікають активістам: ви нічого не зробили! Замість конструктивного діалогу та спільного пошуку рішень громадська активність все частіше перетворюється на конфлікти з корисливим підтекстом або заради сварки.