Рибалки вимагають дозволити їм ловити рибу в Камянському

Зустріч рибалок-аматорів з представниками Держрибоохорони відбулась вранці, 2 березня, біля затоки Калоша на лівобережжі Кам’янського. До затоки прибули посадовці Держрибоохорони на чолі з керівником обласної служби Василем Бойко, з’їхались близько сотні місцевих рибалок-аматорів.

Автор: Валентин Фіголь.

В Камянському, розташованому на березі Дніпра, нема де рибалити, ремствували люди. Можна хіба що нижче за течією від автомобільного мосту, але ж там промислова зона – на березі не сядеш, в човні так накриває курявою з ДМК, що риболовля з задоволення стає випробуванням. А вище за течією, від мосту до греблі ГЕС, ловити заборонено. В тому числі і у затоці Калоша, де бази відпочинку та садові товариства…

Заборона риболовлі – не примха місцевих рибінспекторів, а буква закону, відповів рибалкам В. Бойко. В Правилах аматорської риболовлі написано: забороняється рибалити на відстані 5 кілометрів від греблі ГЕС, тобто, приблизно до мосту в районі річкового порту Кам’янського.

“Ми йдемо назустріч рибалкам, – розповів пан Бойко. – Надіслали 2 листи в Держрибохорону, аби переглянути локації заборонених місць рибної ловлі в межах Кам’янського. Замовили в профільному інституті наукову експертизу питання. Після висновку науковців питання має розглянути Промислова палата, яка може внести зміни в Правила риболовлі і дозволити риболовлю в певних місцях. Зі свого боку ми зробили все, щоб вирішити питання позитивно для всіх і в межах закону”.

Рибалки не погоджувались, сперечалися, доводили, що завжди тут ловили, чіплялись до терміну “гребля” – мовляв, гребля ГЕС довжиною 400 метрів, а все інше – то насипна дамба, яка до охоронної зони не належить.

Дехто з рибалок навіть нахвалявся демонстративно стати й ловити рибу прямо тут і зараз. Рибоохоронці пообіцяли викликати поліцію і штрафувати порушників. “Битись ми з ними не будемо, але закон є закон, – наголосив рибінспектор Костянтин Лопатін. – Ми не можемо дозволити те, що заборонено Правилами!”

Трохи ще покричавши, рибалки почали розходитись. “Я тут місцевий, і я все одно свою рибку візьму…” – коментували зустріч камянчани.

Як вже писав «Пильний погляд», цієї зими до Калоши їхали рибалки ледь не з усієї області, їх тут збирались тисячі. І багато хто значно перевищував встановлені Правилами норми вилову для рибалок-аматорів. Часто вилов сягав 10-20 кг, а в декого і до 30 кг. Рибою торгували прямо в Калоші, а це вже не аматорська рибалка. До того ж, серед рибалок трапляються й ті, хто використовує заборонені снасті, як от «драк», чим наноситься значна шкода дрібній рибі.

Врегулювати ситуацію можна було б, встановивши спортивні правила риболовлі в цій затоці, коли рибу треба відпускати, або ж жорстко контролюючі кількість рибалок та норми вилову. Та для цього потрібні додаткові люди, а значить і витрати. В інших країнах усі рибалки-аматори мають сплачувати обов’язковий збір, за можливість порибалити навіть на водоймах загального доступу. В нас теж є такі квитки на відлов риби, але їх зазвичай мають лише ті рибалки, що користуються човнами, та й то далеко не всі.

Ситуація виглядає такою, що швидко компроміс в ній не знайти. Бо якщо дозволити необмежений відлов риби в Калоші, це завдасть значних втрат рибним запасам. З іншого боку, самі рибалки поки що не демонструють свідомого ставлення до кількості риби, що можна виловити без шкоди. А поставити на затоці постійний пост у держави немає коштів (та чи й треба це).

Тим не менш, ситуацію з врегулюванням місць для аматорської риболовлі треба вирішувати, інакше все більше процвітатиме браконьєрство.