Весняні мрії в розарії «ДніпроАзоту»

Оживають в передчутті цвітіння клумби розарію ПАО «ДніпроАзот», розташованого в серці Південного району Кам’янського.

Автор: Валентин Фіголь.

Попри похмуре небо та непривітний вітер, алеї розарію в день святкування приходу весни не були порожніми. Одразу за входом відвідувачів зустрів кудлатий собака. Тварина мовчки проводжала очима людей, поволі походжаючи алеями. Але ось молода жінка підійшла до воріт, що ведуть у службовий корпус розарію – і собака гавкнула раз, потім ще й ще. Жінка повернула назад, зробила кілька кроків геть, і тварина замовкла, втративши інтерес.

Розарій тільки відкрився після довгого періоду забуття – поки стояв завод, пояснила робітниця Єлена. Тепер територія приводиться до ладу, адже скоро потеплішає – і все зацвіте! «Працюємо і в свято, аякже – кожен день дорогий, скоро люди підуть, треба щоб було гарно!» Розарій відкрився всього кілька днів, а відвідувачі вже приходять погуляти порожніми ще алеями поміж голих до пори трояндових кущів.

Навесні, та ще й у розарії, легко мріяти: про те, як усе тут розквітне, і розарій стане модним місцем – прогулянок, розваг, освітніх заходів. Наприклад, можна скористатись близькістю заводів, щоб вивчати, які рослини краще ростуть в загазованій міській атмосфері. Експериментувати, як за допомогою повзучих рослин швидко зробити затінок на спекотному майдані.

Розарій, до речі, скоро може опинитись у досить людному місці відпочинку. Цьогоріч міське самоврядування Кам’янського озвучило намір взяти в комунальну власність та добудувати за 2 роки спорткомплекс, який будували під Євробаскет-2015 і покинули в 2013-му. До того ж, Андрій Білоусов, міський голова Кам’янськкого, говорив про наміри продовжити опорядження парку навколо майбутнього спорткомплексу. Ще в 2017 році міське самоврядування вирішило викопати в північній частині парку технічний ставок для того, щоб збирати грунтові води, які підтоплюють територію на захід від парку. Разом, парк зі спорткомплексом та ставком, можуть стати справжнім серцем Південного району.

Залишається проблема – близькість заводів, зокрема, того ж «Азоту». Територія до самого ДК «Хімік» ще кілька років тому була в санітарно-захисній зоні «ДніпроАзоту». За кілька місяців перед початком будівництва спорткомплексу тодішнє міське самоврядування зменшило санзону приблизно до середини парку. Власне, територію між будівлею ДК та Січеславським шляхом, можна називати парком умовно, бо в санітарно-захисній зоні промпідприємства не можна розташовувати соціальні об’єкти. Тож ця проблема поки що залишається не вирішеною.