Про реквієм радянського рокера і приклад автора проекту «Кам’янське-Дніпродзержинськ»

«Если есть те, кто приходит к тебе – найдутся и те, кто придет за тобой!» – співав 30 років тому радянський рок-музикант В’ячеслав Бутусов. Ці слова ніби сказані про нашого земляка Менделя Хатаєвича – комуніста, який придумав Дніпродзержинськ, і роковини загибелі якого були саме вчора, 30 жовтня.

Історія життя радянського посадовця може бути повчальною на тлі модних сьогодні технологій «рука руку миє» та мрій про «наведення ладу сильною рукою».

Автор: Валентин Фіголь

30 жовтня 1937 року за вироком радянського суду був розстріляний Мендель Хатаєвич, який до того був головою Дніпропетровського обласного комітету комуністичної партії більшовиків. Історики та краєзнавці називають його «кращим більшовиком Дніпропетровщини», ініціатором перейменування Кам’янського в Дніпродзержинськ і вилучення у селян їжі в часи Голодомору.

Мендель Маркович Хатаєвич (Мордухович за народження) був вихідцем з дрібнобуржуазного середовища, але став більшовиком – партійним та державним функціонером і посадовцем.

Робив все, що робили тодішні радянські посадовці. На початку 30-х років минулого сторіччя, в часи індустріалізації СРСР, керував вилученням хлібу у селян Дніпропетровщини. Застосовуючи репресивні заходи, активізував темпи хлібозаготівель. Разом із тим, починаючи із жовтня 1932, не раз інформував Йосипа Сталіна про випадки масового голодування на Дніпропетровщині та першим серед членів політбюро ЦК КП(б)У поставив питання перед центром про зменшення для України та, зокрема, Дніпропетровщини плану хлібозаготівель.

В 1935 М. Хатаєвич був нагороджений орденом Леніна.

В 1936 році товариш Хатаєвич був тим керівником, який ініціював перейменування Камянського в Дніпродзержинськ. За його словами, назва «Запоріжжя-Камянське» застаріла і вносить плутанину в службову розсилку. Ідея була підтримана «нагорі», і наше місто стало Дніпродзержинськом.

Цікаво, що 29 жовтня 1943 року російський літератор Іван Бунін написав у своєму щоденнику: «Вчера в полночь дописал последнюю страницу «Речного ресторана». Взяты за эти дни Екатеринослав, Лоцманская Каменка (когда-то я там был перед проходом по порогам). Теперь это, верно, город, гнусно называемый «Днепродзержинск»».

Мендель Маркович в 30-ті роки брав активну участь у політичних чистках державного апарату, виголошуючи своїх колег ворогами народу.

Заарештований 9 липня 1937 у Москві, куди прибув на конференцію ЦК ВКП(б). М. Хатаєвич 29 серпня 1937 року був  виключений зі складу політбюро ЦК КП(б)У.

29 жовтня 1937 він був засуджений до смерті за звинуваченням у керівництвві «правотроцькістським блоком» у Дніпропетровську. Судове засідання тривало 20 хвилин. Страчений наступного дня. «Такое впечатленье, словно мы собираем машину, которая всех нас раздавит», – співав наприкінці радянської епохи лідер рок-гурту «Наутілус Помпіліус». Тоді ці слова лунали як реквієм по ері «кругової поруки» та «сильної руки».