Перемога графіті в Кам’янському: від андеграунду до мейнстріму

Малюнки на стінах будинків за роки незалежності України перетворились із форми антисоціального протесту в модний вид дизайну. В Кам’янському, наприклад, графіті виконують за рахунок міського бюджету.

Автор: Валентин Фіголь

Робота над велетенськими малюнками на стінах – муралах – продовжується в Кам’янському. В цьому році 2 мурали планується виконати за рахунок бюджету участі. Один буде намальований на стіні будинку №39 по проспекту Перемоги. Другий – на будівлі Центру дитячої творчості.

Виготовити такий мурал – непроста справа. Малюнок виконується аерозольними фарбами на висоті кількох поверхів. Площина муралу попередньо розділяється на фрагменти, і кожний фрагмент замальовується згідно схеми, як це робить художник Стас.

Настінні малюнки другий рік поспіль стають переможцями конкурсу проектів бюджету участі. Це може свідчити про ріст популярності настінного живопису в Кам’янському. Популяризатором графіті в місті можна вважати художника Тимура Левченко, автора проектів муралів, які перемогли в конкурсі.

Розписи роботи Т. Левченко (з підписом «Тімо») стали виникати на стінах будинків у Кам’янському з півдесятка років тому. Першим помітним публічним проектом художника став розпис гранітної стіни біля дитячого майданчика на проспекті Свободи, в районі каскаду басейнів.

Зверху на розписі 2016 року мешканці та гості міста нанесли свіжіше графіті. Варто відзначити: серед численних написів на цій стіні майже нема матюків чи непристойностей.

Графіті, тобто настінний розпис – мистецтво таке ж старе, як будівництво. Можливо, навіть старіше – найперші графіті люди нашкрябали на стінах печер.

В Дніпродзержинську мистецтво настінного розпису розвивалось у підпіллі. Нанесення не передбачених проектом написів на стіни будинків, прирівнювались до дрібного хуліганства з радянських часів і по сьогодні.

За часів СРСР графіті в нашому місті були не надто вигадливі щодо сюжетів: кохання та його фізіологія в цензурних та нецензурних виразах, зображення «валентинок» поряд з карикатурно-порнографічними малюнками…

З радянських графіті в місті можна побачити хіба що написи на стінах колишніх пологових будинків та залишки трафаретних «Проверено. Мин нет» з часів минулої війни.

З перших графіті часів незалежності України слід відзначити зображення початку 90-х років 20 сторіччя на стіні будинку №15 по проспекту Шевченка. Під знаком «пацифік» можна прочитати вірші: «И, если кто-то не поймет – не важно. В каждом – свой пилот».

До 2016 року графіті розвивалось стихійно. Після майданчика на пр.. Свободи в центрі, на вулиці Медичній, було намальовано ще кілька муралів на стінах житлових будинків за кошти власників комерційних об’єктів.

А в 2018 році Тімо подав на конкурс громадського бюджетування проект муралу на будинку біля майдану Героїв – і виграв. А в 2019 році на проспекті свободи відбувся фестиваль настінного розпису за участю міського голови Андрія Білоусова – графіті набуло статусу модного напрямку стріт-арту.