Про пріоритети та стандарти благоустрою в Кам’янському

Чи комфортно живеться мешканцям Кам’янського ? Кожен вирішує сам, що для нього є критеріями комфорту та благоустрою.  Від того, якою є наша «зона комфорту», залежить зовнішній вигляд, як мінімум, району, в якому ми живемо. В якомусь сенсі ми скеровуємо дії міського самоврядування щодо благоустрою, підказуючи своєю поведінкою, в якому місті нам подобається жити.

Автор: Валентин Фіголь.

Мешканці Кам’янського скаржаться на розруху в житлових масивах ще з тих часів, коли про комунальні негаразди писала газета «Дзержинець».  В останні 3-4 роки зовнішній вигляд окремих громадських місць в місті змінився більше, ніж за попередні 20 років. Люди відвідують оновлені громадські місця і повертаються до тих районів, де стоїть їхнє житло…

Як, в залежності від зовнішніх факторів, змінюються уявлення людей про комфортне середовище можна побачити, якщо певний час спостерігати за організацією благоустрою в якомусь районі міста. Ось кілька прикладів з життя району «горплощадки» – житлового сектору між проспектами Свободи, Аношкіна, вулицями Лисенка та Республіканською.

За радянських часів цей район, забудований на початку 50-х років 20-го століття на кошти ПО ПХЗ, вважався благоустроєним, навіть престижним. На початку 70-х років в Дніпродзержинську казали, що на «горплощадке» капелюха можна було побачити частіше, ніж в міськомі партії (капелюх тоді вважався атрибутом людини з претензіями на приналежність до еліти).  

Двірники за допомогою сучасної техніки прибирають опале листя з прибудинкових територій. Таке можна побачити в останні 2-3 роки. Раніше листя просто збирали у великі купи біля смітників чи ще десь подалі від житлових будинків, і нишком спалювали ночами.

Сьогодні на прибудинкових територіях збирання та вивезення опалого листя організує управитель житлом (у випадку «горплощадки» це УКОЖФ). Послуга оплачується як окрема в структурі тарифу на утримання житла. Цікаво, що місцеві мешканці швидко звикли до нових стандартів благоустрою: часто можна побачити, як на купи листя викидають будівельне та побутове сміття – все одно ж прибирають!..

Стежина, протоптана перехожими через двір, була вузенькою, для одного пішохода, протягом більш як 40 років. Але цьогоріч людям тут стало тісно ходити, і вони почали розширювати пішохідну доріжку, проїжджати тут автомобілями, паркувати авто на травичці. Можливо, перехожим просто дедалі важче ходити зруйнованими дорогами – проїжджу частину та тротуари тут не ремонтували ще з часів СРСР. Тому люди почали прокладати нові, більш зручні та безпечні, шляхи.

Новорічні салюти гриміли на «горплощадці», як і скрізь в Кам’янському. Мешканці не завдавали собі клопоту шукати підходящих місць, і запускали піротехніку неподалік від житлових будинків. Дехто, навпаки, вибирався салютувати туди, де видніше – в сквер проспекту Свободи. Мода на салюти виявилась сильнішим чинником, ніж небезпека таких забавок для людей та тварин. Втім, за даними рятувальників, в місті салютування обійшлось без значних пошкоджень.

Мешканці «горплощадки» не тільки салюти, а й інші розваги на вільному повітрі почали переносити ближче до місць проживання. Наприклад, завели моду влаштовувати пікніки з шашликами на пустирях поміж будинками.

Мода смажити шашлики в житловому секторі розповсюдилась в останні 5 років зусиллями мешканців. І лише позаторік міське самоврядування підхопило її, влаштувавши в центрі міста фестиваль вуличної їжі. В минулому році організатори зробили висновки і перенесли масового пікніка на лівобережжя.