Чи достатньо доказів того, що український Боїнг збила іранська ракета?

Вже другий день соціальні мережі вирують звинуваченнями на адресу української влади, яка досить стримано відреагувала на версію збиття літака іранськими силами протиповітряної оборони (ППО). То чому ж президент Володимир Зеленський та речник Європейської Комісії кажуть про те, що доказів недостатньо?

Автор: Сергій Гузь

Версія з ракетою

Першими про наявність розвідданих про збиття іранською ракетою літака МАУ, який летів рейсом Тегеран-Київ, написали американські ЗМІ. Пізніше цю версію публічно озвучив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. А вже за ним з аналогічними заявами виступили прем’єр Канади Джастін Трюдо та голова уряду Великобританії Борис Джонсон.

Усі вони кажуть, що їх розвідки мають відомості про те, що літак збили саме іранські протиповітряні сили. В пресі навіть пишуть з посиланням на джерела у розвідці, що літак був вражений з зенітно-ракетного комплексу «Тор-М1» російського виробництва. Такі комплекси і справді є на озброєні Ірану.

Володимир Зеленський майже добу не реагував на ці повідомлення і лише сьогодні заявив:

“Версія про влучання ракети в літак не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою. Враховуючи останні заяви лідерів держав у ЗМІ, ми закликаємо всіх міжнародних партнерів – передусім уряди США, Канади та Великої Британії – надати дані та докази, які стосуються катастрофи, у розпорядження комісії з розслідування причин”.

Більше того, сьогодні ж речник Єврокомісії заявив в Брюселі, що “на цьому етапі немає переконливих доказів про причину інциденту і ми досі чекаємо на результати розслідування, яке триває”.

Таким чином, і в Україні, і в Брюселі поки що не бачать достатньо доказів того, що літак був уражений ракетою, та ще й конкретним її типом.

Чи є сліди ураження?

Справа у тому, що ЗРК «Тор-М1» використовує ракети 9М331, які мають осколково-фугасну бойову частину. Тобто, ця ракета збиває ціль не тільки за рахунок безпосереднього попадання у ціль, а ще й величезною кількістю осколків, які вражають літак.

Бойова частина ракети підривається таким чином, щоб створити максимально вражаючу хмару з осколків, які можуть пошкодити фюзеляж літака.

Наразі нам вдалось знайти в мережі підручник по ЗРК “Тор-М1” російського автора Станіслава Єльцина, доцента Балтійського державного технічного університету. В цьому навчальному закладі він викладає, у тому числі, дію засобів ураження, а у підручнику детально описано конструкцію ракети 9М331 та її вражаючих елементів.

Як видно з наведеної схеми, ураження літака цим типом ракети залишає численні сліди від осколків, які розсікають фюзеляж літака. Ці осколки мають бути в залишках обшивки, сидіннях та інших частинах літака.

І саме про такі неспростовні докази зараз йде мова. Але поки що їх не надала жодна зі сторін, яка висунула версію з ракетою.

Не видно слідів осколкового ураження і на слідах фюзеляжу, що потрапили на більшості знімків репортерів.

Наразі в мережі інтернету є лише фото хвостової частини ракети 9М331, проте немає неспростовних доказів про те, де він був зроблений і коли.

Чи значить це, що версію з ураженням літака ракетою треба відкинути? Зовсім ні. Проте очевидно, що для ґрунтовності звинувачень на державному рівні влада України повинна мати неспростовні докази. Такими доказами можуть бути фрагменти бойової частини ракети – осколки – знайдені в уламках літака. Або ж дані з “чорних ящиків”, що підтвердять попадання ракети в літак.

Що таке «Тор-М1»

В інтернеті багато описів як самого ЗРК «Тор-М1», так і ракет, що ним використовуються. Для розуміння того, чи могла така ракета вразити літак і кому вона належала треба взяти до уваги кілька факторів.

По-перше, цей комплекс розрахований на захист певних зон, а дальність його дії складає лише 12-15 км (по висоті до 6 км). Очевидно, що така ракета могла бути випущена тільки з території Ірану. Саме тому докази ураження літака ракетою з цього комплексу беззаперечно вказуватимуть на іранські сили ППО.

По-друге, ЗРК «Тор-М1» може працювати в автономному режимі, що не виключає помилкового ураження Боїнгу в умовах, якщо цей комплекс був у той момент увімкнений. Вірогідність цього дуже висока, бо саме у цю ніч Іран обстріляв ракетами військові бази США у сусідньому Іраці. Іранці саме чекали удару у відповідь.

По-третє, в конструкції ракети 9М331 передбачена можливість її самоліквідації у разі, якщо вона обрала помилкову ціль. Тож, маючи під боком цивільний аеродром, звідки постійно злітають та куди сідають літаки – військові мали знати траєкторію польоту літаків та бути готовими до ліквідації ракети у разі помилки.

Про помилкове ураження говорять офіційні особи як в США, так і в Канаді. Дехто вже припустив, що таким чином уряди цих країн не хочуть загострювати відносин з Іраном, який і так на межі повномасштабної війни з Америкою. Та все ж, помилка це була чи ні – це не зніме провину з Ірану, якщо враження ракетою буде доведене.

А от що стосується звинувачень у бік Росії, яка могла виробити такий ЗРК, то вони носять лише політичний характер і не матимуть жодних юридичних наслідків. Бо хоча ця країна і виробляє такі комплекси, відповідальність все одно лежатиме на іранських силах ППО, які могли цю зброю застосувати.

До того ж, такі зенітно-ракетні комплекси виробляє не тільки Росія, а ще й Китай. Тож, звинувачення у тому, що комплекс був саме російський – теж поки нічим не підтверджені.

Читайте також: