Пилова буря та смог в Київській та Житомирській областях – це тільки початок

Вчора кияни, мешканці Київської та Житомирської областей, були щиро здивовані пиловим буревієм, що прокотився регіоном. І справді, явище небачене, як для регіону, що завжди у нашій уяві був густо порослий лісами. На додаток Київ, Черкаси та інші регіони затягнуло смогом, а в їх мешканці скаржились за запах пожарища. Сьогодні зранку цей смог відчули і мешканці Кам’янського. То що ж відбувається?

Автор: Сергій Гузь

Наслідки пожежі у Чорнобильскій зоні

Почнемо з наслідків пожежі, що буквально висить у повітрі. Про запах диму у соцмережах Камянського почали повідомляти з самого ранку. Його відчули у різних кінцях міста. Аби переконатись, що це не чутки, викликані панікою, достатньо вийти на балкон. На лівому березі міста висить білий туман, у якому відчувається запах згарища. Це до міста долетів смог пожежі аж з Чорнобильскої зони.

Пожежа почалася ще 4 квітня, про що було багато повідомлень на телебаченні. Позавчора уряд відзвітував, що пожежу загасили, небезпеки зараження населених пунктів радіоактивним смогом від згорілого «Рудого лісу» біля АЕС – немає. Але вчора на київщині піднявся сильний вітер, справжня буря, яка знову роздула пожежу в лісах Чорнобильскої зони. На додаток загорівся ліс і в Голосіївському заповіднику вже в самому Києві. Тож вчора ввечері мер столиці Віталій Кличко порадив киянам не відчиняти вікна.

Вітер був настільки потужним, що сьогодні наслідки цих пожеж відчули і мешканці Камянського. Обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій поки що нічого не повідомляє про те, звідки взявся цей смог. Зате зауважує, що тільки минулої доби в області було 13 пожеж, викликаних спаленням сухостою. вигоріло 5 гектарів.

Нова загроза – пилові буревії

Та ще більшу загрозу несуть пиловії буревії, що вчора прокотилися на півночі України. На відміну від пожеж, їх неможливо зупинити у короткі терміни – на це підуть роки та десятиліття. Бо викликані вони кількома факторами: винищенням лісів, руйнуванням системи зрошування та екстенсивною експлуатацією сільськогосподарських земель.

Не випадково пилова буря виникла на Житомирщині, де в останні роки масово знищувались ліси заради видобутку бурштину. Відео та фото розорених лісів бачила вся країна. Влада – стара і нова – неодноразово обіцяли зупинити це знищення лісів, але насправді лише загнали у ще більше підпілля усіх цих копачів дорогоцінного бурштину.

На додаток до цього по всій країні масово вирубуються на дрова лісосмуги, на вирощування яких пішли десятиліття. І ще стільки ж часу треба тепер на їх відновлення.

Ще більша шкода від збільшення сільськогосподарських земель, що введені у товарний обіг.  У 1991 році під різні культури використовувались 20,5 мільйонів гектарів, а у 2019 – вже 23,5 без врахування Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Якщо ж взяти усе разом, то зараз в сільськогосподарському використанні на 25% земель більше, ніж на початку незалежності.

Вчені вже давно вирахували, що площа ріллі не має перевищувати 40% від усіх земель, що використовуються у сільському та лісовому господарстві, зайняті природними парками та заповідниками. У нас же кількість ріллі в окремих регіонах складає до 70% від усіх цих земель.

На додаток, лише близько 2%  ріллі мають зрошення. Інші 98% залежать від рівня снігу взимку та весняних опадів. А як вже писав «Пильний погляд», цього року з рівнем вологи у грунтах значні проблеми. Фактично мова йде про посуху, що настала ще ранньої весни. Далі ситуація тільки погіршуватиметься і загрожує справжніми проблемами для майбутнього врожаю.

Пустелі повертаються

Ще рік тому наш колега Дмитро Заборін писав про цю проблему в інтернет-журналі «Ліва» у статті «Пустеля повертається»: «Безусловно, глобальный процесс потепления берет свое. Но конкретно на территории Украины он усугубляется массовой вырубкой лесопосадок и лесов, высыханием сотен малых рек, бесконтрольным земледелием, которое стремится выжать из земли всё. Кому-то это принесло миллионы. А миллионам принесло проблемы, которые казались давно забытыми».

Автор наводить численні приклади досліджень сторічної давнини про опустелення земель півдня та сходу України: «Распаханные земли, лишившиеся травяного покрова, поднимались колоссальными тучами пыли, «черными бурями». В 1891 году юг пережил небывалую засуху и последовавший за ней страшный голод. Годом позже по всему Юго-Востоку современной Украины прокатились натуральные самумы».

Журналіст нагадує, що у 1948 році радянська влада змушена була прийняти спеціальну постанову «О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах Европейской части Советского Союза».

Тільки завдяки колосальним зусиллям, що тривали десятиліттями, вдалося подолати проблему посух та пилових буревіїв. Остання велика, але не катастрофічна, посуха трапилася в радянській Україні ще 1972 року. Після завершення будівництва каскаду дніпровських ГЕС та системи великих зрошувальних каналів – посухи не повертались, аж до наших часів.

«В двухтысячные процесс все быстрее и быстрее покатился назад, к исходной точке, и даже дальше. Отдел агрометеорологии Укргидрометцентра отмечает, что засушливые периоды происходят уже и в западных регионах, и тенденция их распространения на север и запад прослеживается сейчас очень четко. А на юге, где труды предков вырублены под корень, в том числе из-за сильно подорожавшего газа, снова началось опустынивание и повышение температур летних месяцев за отметку 40 градусов», – констатує ситуацію Дмитро Заборін. І наводить цитату Валися Докучаєва, геолога та дослідника, який ще у 19-му сторіччі писав про безконтрольне нарощування сільгоспвиробництва, яке ми спостерігаємо в Україні і зараз: «Именно как раз в таком надорванном, надломленном, ненормальном состоянии находится наше южное степное земледеление, уже и теперь, по общему признанию, являющееся биржевой игрой, азартность которой с каждым годом, конечно, должна увеличиваться».

Читайте також: