День протидії «бикуванню» відзначили в Кам’янському

Двоє з трьох дітей по всьому світу потерпали від цькування з боку однолітків – так званого булінгу. Зважаючи на масштаб і серйозність проблеми, 4 травня відзначається Міжнародний день протидії булінгу. 

Автор: Валентин Фіголь.

Україна, за даними ЮНІСЕФ, посідає 4-е місце серед європейських країн за рівнем розповсюдженості булінгу.

В радянському кримінальному сленгу, популярному досі на теренах України, є слово «бикувати», що означає отримувати бажане за допомогою агресії та насильства. «Бикування» англійською – булінг.

Зазвичай булінг розквітає там, де є «бикуючий», у якого виникають наслідувачі. Адже бути сильним за рахунок юрби поплічників легше, ніж один на один. Зграя «бикуючих» обирає жертву і цькує, знущається з неї – оце і є булінг.

Булінг як соціальне явище існує і у віртуальному середовищі: в мережах цькувати людину навіть легше, бо безпечніше для «бикуючих».

В учбових закладах Кам’янського з булінгом поки що знайомі теоретично. Про це перед самим карантином говорили учасники семінару шкільних методистів за участю офіцерів поліції зі служби ювенальної превенції (поліцейська служба, що опікується справами дітей). Поліцейські ще не притягали до відповідальності за булінг мешканців міста.

В ситуації з булінгом є два неприємних нюанси, розповів громадський радник Дмитро Калінін. По-перше, педагоги не наважуються визнавати у випадках цькування системності, щоб позбутися юридичного визначення «булінг».  По-друге, батьки учнів  бояться, що розголос лише погіршить ситуацію, і теж замовчують факти цькування. У крайньому разі – тихо переводять дітей в іншу школу, визнає громадський радник, до якого час від часу звертаються батьки школярів у конфліктних ситуаціях.

Верховна Рада України в 2018 році прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу». Закон вперше визнав юридично це поняття в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

«Є й позитив. За останній рік в закладах освіти в місті постійно проводяться заходи, на яких дітям та батькам розповідають про булінг», – зауважив Д. Калінін.

Як протидіяти булінгу? Перш за все, наголошують фахівці – поліцейські, правники, тренери освітніх програм – варто зрозуміти: булінг – це система, а проти системи можна діяти тільки систематично. Тобто, не варто залишатись із «бикуванням» сам на сам – треба шукати спільників. Це можуть бути дорослі – батьки, педагоги, правоохоронці. Спільниками можуть стати інші діти, які теж зазнають знущань від «бикуючих».

Булінг розповсюджений у колективах, де нема довіри між членами – як дорослими, так і підлітками. Не можна замовчувати факти цькування, навіть якщо «бикуючі» дражнитимуть жертву донощиком.

Фахівці відзначають: зазвичай, ті, хто знущається з інших, самі далеко не генії і мають безліч недоліків. Тому типовий «бикуючий» – це невпевнена в собі посередність, яка свою непевність ховає під машкарою агресії та знущань. Булери беруть на кпини ті риси однолітків, які бачать у самих собі – отже, в цю гру можна грати на обидва боки поля.