Краєзнавство та зоозахист – новий тренд в громадському активізмі мешканців Кам’янського

Останнім часом в нашому місті несподівано виросли й зміцніли два порівняно нових напрямків громадської активності. Земляки показали здатність згуртуватись і спільно діяти в таких досить екзотичних сферах діяльності, як краєзнавство та захист тварин.

Автор: Валентин Фіголь.

Самодіяльні історики та сталкери

Ще кілька років тому таке хобі, як краєзнавство, в Кам’янському назвали б екзотикою. Краєзнавці були таким собі малочисельним гуртом диваків, які без зиску для себе вивчають історію та сьогодення своєї малої батьківщини. Краєзнавці збирались раз на місяць в міській бібліотеці – поділитись результатами своїх досліджень. Вони ходили містом на екскурсії, влаштовані пані Алексієвською. І поступово виявилось, що краєзнавство може бути цікавим не лише обмеженому колу диваків.

Ентузіасти власним прикладом показали землякам, що в минулому й сьогоденні Кам’янського та його окраїн чимало цікавого. Краєзнавці, зокрема, завели в місті моду на екскурсії. Сьогодні в місті існує вже кілька груп людей, які організовано гуляють містом, заглиблюючись в найдальші нетрі. Зокрема, вельми популярними виявились прогулянки покинутими промисловими зонами Дніпродзержинська – такі собі екскурсії місцями колишньої трудової слави рідного міста. В соцмережі нещодавно сформувалась група «Нетиповий туризм Кам’янське», учасники якої регулярно публікують фотозвіти про свої виправи. Також в групі можна побачити чимало світлин про історію індустрії нашого міста.

Ще одною формою краєзнавчої активності стали зібрання клубу краєзнавців у центральній бібліотеці. Навіть під час карантину ентузіасти проводили віртуальні зустрічі – як, наприклад, онлайн-засідання 28 травня, в День краєзнавця.

Протягом кількох місяців місцеві краєзнавці опублікували, як мінімум, дві книжки про історію своєї землі: про старовинні маєтки Єкатеринославської губернії та про «білі плями» історії Кам’янського-Дніпродзержинська.

Також краєзнавці зробили за цей час чимало цікавих доповідей про історичні події в нашому місті.

«Без минулого нема майбутнього», – кажуть філософи. Втім, знання особливостей рідного краю може бути корисним не лише для патріотичного виховання. У краєзнавства може бути й цілком прагматичне застосування: інформація про те, які види людської діяльності традиційні для певної місцевості, що з колишньої промислової інфраструктури ще збереглось і в якому стані, може бути корисною для потенційних інвесторів, а також для авторів стратегії розвитку міста.

Друзі наших друзів

Захисників прав тварин у нас традиційно вважають диваками. «Собаки їм дорожчі за людей!» – часто закидають їм люди, дражнячи «зоошизою». Зоозахисників в нашому місті було ще менше, ніж краєзнавців.

Але протягом останніх років багато що змінилось. Тільки в 2019 році захисники тварин, як громадський рух, значно зміцніли. Вони змушували поліцію розслідувати випадки жорстокого поводження з тваринами. Забирали тварин у безвідповідальних власників – іноді на ходу вивчаючи норми законодавства, на межі сутичок, під шквалом образ і погроз…

Зоозахисники кілька разів, заручившись підтримкою міського самоврядування, повертали до міста виловлених на території заводів безпритульних собак. Активісти практично утримують власними зусиллями пункт перетримки тварин на вулиці Долматова. Не лише годують і лікують тварин, а й знаходять їм нових друзів-господарів. І чимало земляків допомагають в цій справі: наприклад, зоозахисники неодноразово дякували за благодійну допомогу заступнику міського голови Костянтину Саусю.

Сьогодні зоозахисники знову намагаються привернути увагу земляків та правоохоронців до недавніх випадків отруєння кількох безпритульних собак в районі гуртожитків по вулиці Астраханській, 99 та на Дніпробуді.

Також захисники тварин все настирливіше вимагають, щоб міське самоврядування якось змушувало людей до відповідального поводження з тваринами. І, найперше, щоб самоврядування подавало приклад такої відповідальної поведінки.