Про «нестандартне зариблення» та моду на екологію

Коли в суспільстві стає модним піклуватись про довкілля – це вважається ознакою цивілізованості. Така мода може мати непередбачувані, а інколи і небажані екологічні наслідки, попереджають фахівці.

Автор: Валентин Фіголь.

Власний приклад

Поштовхом для публікації стало повідомлення про експеримент із зариблення місцевих водойм осетром. Цей експеримент вчора, 3 вересня, влаштував Максим Голосний – колишній голова Єлізаветівки, досить відома публічна особа і політик.

«Сьогодні разом з однодумцями з ПРАТ » Петриківський Рибгосп» вперше в історії Петриківського району провели пробне зариблення осетровими (50 кг) р. Оріль та » Блакитного Озера»», -повідомив М. Голосний.  

Це експеримент, прокоментував пан Максим цю акцію. Мета – подивитись, як приживеться осетр в місцевих водоймах. Петриківський рибгосп якраз пробує вирощувати осетра, тому виникла ідея подивитись, чи до вподоби місцеві умови цій рибі.

Ще одна мета вчорашнього зариблення, за словами ініціатора – нагадати людям про необхідність піклуватись про екосистему, в якій ми живемо. Кожен може щось зробити для збереження природи, вважає пан Голосний: хтось менше забруднюватиме, хтось дерева посадить, хтось рибу у водойму випустить. На думку політика, так люди почнуть формулювати для себе і висувати вимоги до влади щодо безпечного довкілля.

Політична мода під вибори

Проте є і інший погляд на подібні акції, як от зариблення осетром Блакитного озера.

«Немає нічого дивного в тому, що напередодні виборів агітатори та майбутні кандидати кинулися «рятувати природу». Тема екології близька та зрозуміла багатьом виборцям. Тільки користі від таких «зелених» акцій часто зовсім немає», — вважає Євген Колішевський, виконавчий директор екологічної організації «Голос Природи».

Справа у тому, що у звичайному природному стані осетр живе у морі, біля гирла прісноводних річок. А у річки заходить лише на нерест, на певний час. Та й вибирає для нересту річки, що мають сильну течію та прохолодну воду. Тож очевидно, що Блакитне озера та навіть річка Оріль не підходять для життя та розмноження осетра. Улюблене камянчанами озеро взагалі зараз непроточне і переживає серйозну екологічну кризу.

Та й з харчуванням осетра в Блакитному озері будуть серйозні проблеми. Бо молодий осетр харчується в основному ракоподібними та молюсками, а вже дорослі осетри можуть харчуватись і дрібною рибою. Фактично, випустивши осетра у Блакитне озеро, цю рибу прирекли на серйозний стрес, а шанси на її виживання практично нулеві.

Євген Колішевський

«Такі акції, як зариблення водойм, необхідно узгоджувати з фахівцями, — вважає Євген Колішевський. – Важливо правильно обирати дату зариблення, місце та породи риб. На жаль, на практиці все відбувається наступним чином: напередодні виборів політичні партії та кандидати проводять «екологічні» акції, а коли приходять до влади, то відмовляються розробляти цільові екологічні програми».

Наука в поміч

Громадська природоохоронна активність – це добре. Та важливо не забувати про загрозу неконтрольованого впливу на екосистему з непередбачуваними наслідками, попереджають фахівці з екологічних питань.

Зариблення, наприклад: добра ідея, погоджується Андрій Можейко, активіст громадського екологічного руху, в минулому — еколог-посадовець. Але важливий науковий підхід, як і в будь якому випадку вторгнення в екосистему, наполягає він.

Андрій Можейко

«Існує порядок зариблення. Іхтіолог повинен визначитися з розміром та видом малька, не допустити зариблення хворими, бо рознесуть по водоймі. Місце повинно бути взяте під охорону, бо мальок ще троє діб буде крутитися на місці випуску та й інші умови… Чогось свиней з ферм в ліс не випускають? Хоча могли б…», — вважає Андрій Можейко.

Євген Колішевський навів приклади успішної співпраці «Голосу Природи» з фахівцями кафедри водних біоресурсів і аквакультури Дніпропетровського державного агропромислового університету. Вони допомагали організації правильно спланувати та провести успішне зариблення Блакитного озера.

До речі, ці ж фахівці радили запустити в озеро щуку, якої там зараз дуже мало. Цей хижак активно винищує так звані сорні породи риб, що не представляють цінності ані для промислового, ані для аматорського рибальства (наприклад, сонячний окунь, гірчак та інші породи). А так як щуки зараз мало, то сорні породи риб заполонили озеро, поїдають ікру цінних риб і не дають їм розмножитися. То, може, замість екзотичного осетра варто було зарибити Блакитне озеро щукою?