Закатованих владою панотців згадали католики Кам’янського

Меморіальною дошкою та театралізованою виставою вшанували 10 квітня католики Кам’янського панотців, закатованих російським царизмом та більшовиками.

Автор: Валентин Фіголь.

Захід з вшанування пам’яті католицьких священників Кам’янської єпархії відбувся в будівлі Свято-Миколаївського костелу.

«Це шана людям, які зберегли в час випробувань віру в Бога та людські цінності», – підкреслив панотець Павло, єпископ Харківської та Запорізької єпархії римо-католицької Церкви.

Католицьким панотцям в Кам’янському не жилось мирно з владою ще за часів Російської імперії, розповів Олександр Слонєвський, літератор та краєзнавець. Двоє місцевих ксьондзів ще в 19 столітті були вислані на каторгу до Сибіру за ідеологічну підтримку польського повстання 1867 року. Їх на 20 років позбавили права відправляти службу, а опісля обидва повернулись служити до Кам’янського.

Після революції 1917 року ксьондзів почали переслідувати вже більшовики. З початку 20-х років троє, як мінімум, панотців Кам’янської римо-католицької єпархії були заарештовані за звинуваченнями в протидії владі. Ксьондза Шептицького мало не потопили на баржі посеред Дніпра разом з іншими приреченими на смерть. Панотця Якова Розенбаха в 38-му розстріляли…

Доля ще одного репресованого комуністами священнослужителя Томашевського стала сюжетом театралізованої вистави, влаштованої парафіянами костелу.

Панотця Томашевського комуністи заарештували в 20-ті роки за дискредитацію комуністичної ідеології.

Дискредитація полягала в тому, що панотець відмовлявся вінчати комуніста, поки той не зречеться партійної ідеології.

На допиті священнослужитель казав, що не має права вінчати не християнина. Жених – комуніст, а комуністи не визнають релігії. Отже, щоб вінчатись, жених мусить стати християнином. А для цього він має відмовитись від атеїстичної ідеології комуністів…

Священнослужителя Томашевського комуністи визнали винним у дискредитації ідей комунізму та й розстріляли.

На згадку про закатованих священнослужителів парафіяни костелу відкрили меморіальну дошку.

Сам костел – теж монумент протистояння влади та релігії. При більшовиках він був закритий, тут навіть якийсь час знаходився військовий комісаріат. До костелу зробили цегляну прибудову в районі центрального входу.

В 1991 році виникла ідея врятувати історичну споруду кінця 19 століття. Серед людей, які цю ідею просували, не було вірян-католиків. Це були місцеві краєзнавці та літератори, музейні працівники. Було запропоновано відродити римо-католицьку парафію в Дніпродзержинську, що й відбулося в 1992 році. Будівлю костелу було передано новоутвореній парафії, і з тих пір католицький храм працює за призначенням.