Чи можна озеленити Кам’янське «бур’янами»?

Зараз модно стало озеленювати Кам’янське екзотичними рослинами. Піддаючись примхам ландшафтного дизайну, люди перестають вчитись у найпершого дизайнера – природи ріднокраю. Тимчасом вона сама підказує нам шляхи озеленення міста.

Автор: Валентин Фіголь.

З екзотичними рослинами морока: то їм клімат не підходить, то грунт не такий, то повітря. А ще екзотичну рослину, посаджену в громадському місці, люди можуть вкрасти. І екзотичні рослини коштують грошей, іноді чималих.

Тимчасом навкруги буяє краса, яка росте сама собою, без догляду людини. Всюди ростуть та розквітають рослини, які ми називаємо бур’янами – бо виросли самі, без дозволу й нагляду.

Візьмемо для прикладу кульбабу. Щороку ці рослини з яскравими жовтими квітками розмножуються, займаючи все більше місця. Вони ростуть скрізь, навіть на асфальтованих дорогах, пробиваючись крізь асфальт. Газон перед будівлею міськради, кілька років тому штучно засіяний газонною травою, сьогодні весь вкритий кульбабою.

Кульбаба – це бур’ян, шкідник газонів, кажуть фахівці. Мовляв, газон – це коли на ділянці ростуть тільки спеціальні колоскові газонні трави.

Фахівці праві по-своєму, в них є якісь стандарти: газон – це коли спеціальна трава по-особливому підстрижена. Але в Кам’янському в громадських місцях таких газонів нема. І не буде в найближчі роки, бо виростити такий класичний газон – це довго й важко. Отже, дорого…

Ми бачимо, як виглядають зелені зони Кам’янського посеред літа: рідкі кущики колоскових трав, коротко підстрижені тримерами, просто гинуть під променями сонця. І замість газонів маємо руді пустирі, з яких летить курява.

А кульбаба росте сама, все літо стоїть бадьорими зеленими кущиками, час від часу випускаючи нові жовті квітки. Якщо не косити надто часто і низько біля самої кореневої шийки, то бадилля кульбаби чудово відростає. Тому кульбаба здатна утворювати на зелених зонах щільний зелений покрив протягом всього літа, практично без догляду. А «сотка» зеленого килима продукує стільки ж кисню, як і доросле дерево.

Цікаво, що цьогоріч красу кульбаб помітили косарі. При покосі трави в центрі міста перед Великоднем вони оминали квітки кульбаби, зберігаючи їх.

А перед будівлею міськради під час косіння газону кульбаби скосили на тому тижні. Але до понеділка, 3 травня, газон був знову поцяцькований яскравими жовтими квітками…

Ще один приклад стосується дерев. Автор протягом приблизно десятка років практикує озеленення в своєму житловому районі, пересаджуючи дикорослі молоді рослини з тих місць, де вони ростуть надто густо – туди, де дерев нема або вони старі і скоро загинуть.

Зазвичай, дикорослу молоду порость в Кам’янському знищують. А це ж рослини, які адаптувалися до місцевих умов – ростуть самі, без догляду. Тому шансів на виживання у місцевих «бур’янів» набагато більше, ніж у екзотів. До того ж, дикорослі саджанці – безкоштовні.

Автор особисто пересадив кілька десятків саджанців дерев та кущів. Приблизно дві третини посадок було знищено людьми – скошено чи просто поламано. Вижили десь з десяток дерев: клени, акації, бузок, бузина, вишня, слива, горіх. Поливати саджанці доводилось зрідка в сезон посадки, більше – жодного догляду.

Доцільність використовувати пересаджені місцеві рослини для озеленення підтверджують фахівці – зокрема, ландшафтний дизайнер Олександр Воронін.

Цьогоріч пересадку дикорослого молодняка застосовували кам’янчани під час міської толоки на День довкілля в квітні.

Отже, автор пропонує фахівцям та аматорам озеленення тему для роздумів: можливо, женучись за модою, варто хоч іноді оглядатись навколо, навчаючись у головного озеленювача – природи.