«Сусідські війни» завдають клопоту державним правникам в Кам’янському районі

Конфлікти між сусідами часто доходять до суду. І просто дивно, з яких питань люди не можуть домовитись самі, визнають правники Кам’янського державного Центру надання безоплатної правової допомоги.

Автор: Валентин Фіголь.

Судові справи між родичами та сусідами – найбільш емоційно напружені, зазначає Оксана Волох, співробітник Центру. Часто люди лише через впертість і небажання поступитися бувають змушені до цього державою. Як приклад О. Волох розповіла про два конфлікти, якими нещодавно займались правники Центру.

Перша історія трапилась в селі колишнього Криничанського, а зараз Кам’янського району.

Жив собі в селі пасічник. Він тримав вулики в господі, а бджоли роями літали селом. Велика кількість бджіл становила небезпеку для місцевих мешканців, про що вони не раз балакали з пасічником. Але той не зважав.

«Діти боялися гуляти на вулиці, алергики теж  зайвий раз не виходили на подвір’я, – описує ситуацію правник. – Саме таке нестерпне життя  і спонукало  звернутися   громадян за допомогою до органу місцевого самоврядування».

Сільський голова організував експертне обстеження пасіки на предмет дотримання санітарних умов. Було встановлено, що вулики розташовані занадто близько до житлових будинків сусідів, тому пасіка несе загрозу і мусить бути прибрана в 10-денний термін.

Проте, на 10 день визначеного терміну, пасіка залишилась на своєму місці. Більше того, декілька роїв бджіл вільно літало по селі.

Одна із жителів, що проживає поруч, займається домашнім господарством та має декілька голів  великої рогатої худоби, помітила дуже дивну картину на лузі, де випасалась худоба. Зазвичай дуже спокійна телиця бігала та підстрибувала. Коли господарка підійшла ближче, побачила, що її улюбленицю обліпив рій бджіл, і комахи  нещадно  жалили тварину.

Незважаючи на всі спроби господарів врятувати телицю, тварина померла протягом доби.

В протоколі розтину  лікарі вказали, що причиною загибелі тварини є «можлива задуха від бджолиного яду» та «покуси бджіл можуть бути причиною загибелі тварини».

Пасічник пообіцяв сплатити родині 5 тисяч гривень за телицю. Але цього так і не сталося. Згодом, пасічник взагалі став відмовлятися від обіцянок і сказав що то не його бджоли. Навіть продав пасіку і переїхав  до сусіднього села.

Власниця палої худоби звернулась до бюро правової допомоги, де їй склали позовну заяву, прорахувавши всі матеріальні збитки. Рішенням районного суду було задоволено позовні вимоги жінки. Власник пасіки не погодився з цим і звернувся до апеляційного суду, але програв. Апеляційний суд залишив в силі рішення Криничанського районного суду.

Добровільного виконання рішення суду так і не відбулося. Фахівці бюро допомогли клієнтці звернутися до виконавчої служби. І лише примусом вдалося стягнути з пасічника матеріальні збитки.

Друга історія трапилась в приватному секторі на околиці Кам’янського.

Люди почали сварку через нову вигрібну яму, яку молодий сусід вирив за межами свого двору, але поруч з сусідчиним будинком. Власники будинку зауважили, що після виникнення ями грунтові води почали підніматись і підтоплювати фундамент. Очевидно, зливні води просочувались в землю навколо ями, а сусідів будинок розташований нижче за рельєфом – от вода й потекла під нього.

Розмови з сусідами про перенесення ями результату не дали. Сусіди затялись: мовляв, наша яма нікому не заважає.

Постраждалі від підтоплення звернулись до міського самоврядування. В департаменті комунальної власності та земельних відносин їм повідомили, що сусід самовільно зайняв земельну ділянку під вигрібну яму.

Люди звернулись за порадою до Кам’янського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Фахівці Центру склали заяву, звернулись до суду.

Суд задовольнив вимоги позивачів і змусив сусідів закопати свою вигрібну яму поза межами господи, а нову викопати в межах земельної ділянки. І не ближче 20 метрів від будинку позивачів.

«Звичайно, допомагати людям владнати конфліктні ситуації – робота працівників Центру, – зазначила пані Волох. – Але просто дивно, з яких простих питань люди не можуть домовитись мирно, по-людськи».