Переможці «бюджету участі» в Кам’янському придивляються, що посадити

Переможці проектів «бюджету участі» в Кам’янському, які передбачають озеленення територій, наразі визначаються з тим, які саме рослини використати для реалізації своїх проектів. Фахівці рекомендують придивитись, де що росте…

Автор: Валентин Фіголь.

Одразу кілька проектів, що перемогли в міському конкурсі партиципаторного бюджетування передбачають озеленення певних територій. Наприклад, ділянки посеред лівобережного мікрорайону, чи біля ЦНАПу на Соцмісті.

Як повідомили автори проектів-переможців, вони ще не вирішили остаточно, які саме рослини планується саджати.

Учасники процесу звертались до місцевого арбориста Олександра Вороніна, власника садового центру «Дворик». «Ми обговорювали, які рослини вони хочуть саджати. Я висловив свої думки, вони думатимуть», – розповів фахівець з озеленення.

Орієнтуватись на здатність рослин вижити в місцевих умовах радить пан Олександр: «Придивимось – де що росте…».

В цьому сенсі доречний досвід озеленювачів минулого, плодами роботи яких ми користуємось і досі. За СРСР територію Кам’янського, як і інших населених пунктів держави, озеленювали згідно державної програми, розробленої в профільному науково-дослідному інституті. Як розповідав свого часу старий директор КП «Зеленбуд» Петро Підгородецький, при озелененні використовувались дерева та кущі, які повинні були виживати в умовах міста не менш, як сім із десяти посаджених.

Отже звернімо увагу на рослини, які довели свою здатність не лише виживати, а й перетворювати на непролазні хащі залишені для них екологічні ніші.

Візьмемо, для прикладу, клени. Кілька їх різновидів прикрашають алеї, двори та пустирі міста. Клени централізовано саджали в Дніпродзержинську кілька десятків років, в місті можна побачити дерева віком понад півстоліття. Взагалі клен в індустріальному місті, як вважають фахівці, живе близько сотні років, а такий різновид, як клен ясенелистний – десь 70-80 років.

Клени різних видів сьогодні розрослися буйними хащами на міських пустирях, демонструючи свою невибагливість до умов існування. Клени ростуть з руїн, проростаючи крізь будівельне сміття і рештки доріг. Вони не потребують догляду, бо менші підростають в затінку старших. Залишені на осонні, молоді саджанці потребуватимуть поливу.

Ясенелистний клен вельми агресивний завойовник нових територій, зазначив О. Воронін. Отже, його здатність швидко й густо рости можна використовувати там, де треба швидко зробити затінок і «наростити зелену масу». Клени активно використовуються для заповнення прогалин в живоплотах.

Інша рослина, яка добре себе почуває на теренах Кам’янського – акація різних видів, від робінії звичайної до екзотичних сортів. До плюсів акації арборист Воронін відніс неламку деревину і кореневу систему, яка добре тримає грунт на схилах. Ще один плюс – ароматне цвітіння. До мінусів – короткий період вегетації: листя пізно виростає і рано осипається.

Як свідчить практика, при організованому озелененні виникає проблема догляду за саджанцями. І перші страждають саме екзотичні рослини, не адаптовані до місцевих умов.