Поезію, як засіб оздоровлення, рекомендують фахівці з Кам’янського
Поезію, як засіб зробити життя яскравішим і здоровішим, пропонують місцеві фахівці – літератори, психологи та арт-тренери з Кам’янського.
Автор: Валентин Фіголь.
Поезія розважає, дає задоволення – отже, допомагає людині відпочивати.
«Поетичною раптівкою» назвали свою онлайн-зустріч організатори – бібліотекарі з Кам’янського. На «раптівку» в форматі зум-конференції були запрошені літератори та декламатори з усієї України. Півтори години дорослі люди читали онлайн свої та чужі вірші. Одні читали, інші слухали. Дякували одне одному, щось коментували – здебільшого, доброзичливо та весело. Протягом «раптівки» учасники багато посміхались та сміялись. В фіналі знову дякували одне одному за гарно проведений час і виглядали цілком задоволеними.
Поведінка нечисленних учасників заходу, серед яких – цілком успішні та реалізовані в суспільстві люди, заохотила до розмови, як поезія впливає на людське життя.
«Поезія надає життю фарб, естетичного задоволення, глибшого розуміння сенсу життя. Без поезії (музики, живопису) жити можна, але життя буде сірим і нудним», – визначає місце поезії організатор «поетичної раптівки» Тетяна Герасюта, заступник директора централізованої бібліотечної системи Кам’янського.
Натела Копаліані.
Поезія – це різновид оздоровчої арт-практики, нагадує психолог Натела Копаліані.
«Більший ефект, коли людина пише сама. Це захист високого рівня розвитку, сублімація (переведення у вищий якісний стан – прим. «Пильний погляд»). Ми сублімуємо негативну емоційну енергію в творчість – більш безпечний прояв. Наприклад, людина гнівається – і пише вірші про війну. Сумує, переживає через проблеми на роботі – і ностальгує у віршах за молодістю…».
Психотерапевтичний ефект читання полягає у переживанні почуттів та емоцій, коли читач проживає сюжети поезій. «Наприклад, читаючи вірш “Крила” Ліни Костенко, ми переживаємо почуття людської могутності, тобто отримуємо мотивацію», – зауважили психолог. І нагадала, що поезія використовується як засіб психотерапії, а в Нью-Йорку навіть видається журнал терапії поезією.
Слова мають величезну силу, нагадує Ганна Гаврик, фахівець з оздоровчих арт-практик: «Люди тисячі років повторюють: все, що ти говориш вголос, може статися».
Поезія – це слова, складені в певному порядку, мають риму і ритм, акцентує Г.Гаврик: «Поезія найперша виконувала ритуальні функції. Перші вірші – це закляття, молитви тощо. Тобто, поезія – це мова розмов з силами, які, за уявленнями людей, відповідальні за облаштунок світу».
Вірші – закляття і молитви, нагадує пані Ганна, були потрібні, щоб привести людину у певний стан: піднесення, гніву, радості, суму… Тобто, поезія мала психотерапевтичні та маніпулятивні функції.
Ганна Гаврик
«Я, наприклад, дочці в дитинстві з усієї купи книг могла читати тільки одну, яку ми вивчили напам’ять, – ділиться досвідом арт-практик. – Все інше, за нашими відчуттями, було то жорстко, то грубо, то безглуздо. Тому що кожне слово просочене станом людини і передає цей стан як естафету».
Отже, фахівці з людських почуттів та вчинків вважають поезію потужним засобом впливу на настрій людини.
З іншого боку, медицина наголошує: між настроєм і здоров’ям людини є прямий зв’язок.
«Люди, які позитивно сприймають світ, мають тенденцію до нижчого тиску, менше схильні до розвитку серцевих захворювань, краще контролюють вагу, у них здоровіший рівень цукру в крові. Якщо людина з серйозним захворюванням концентруватиметься на позитивних емоціях, це може підвищити її імунітет і не дати розвинутися депресії. Навіть у невиліковно хворих людей якість життя може значно покращитися, коли вони не зациклюються на сумних переживаннях, а намагаються знайти щось позитивне у кожному дні», – повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
Варто нагадати, що вислів «бути в доброму гуморі» колись означав, що людина почувається здоровою і задоволеною, в гарному настрої. А слово «гумор» у давніх лікарів означало «життєва рідина»…