Скандал навколо реформування трудового законодавства набирає обертів

У Британському парламенті зареєстрована петиція, щоб розглянути участь Міністерства закордонних справ Великобританії в змінах трудового законодавства в Україні, які можуть «позбавити 80% українських працівників наявних механізмів захисту». Ситуацією обурені і українські парламентарі та представники профспілок, – повідомляє сайт OpenDemocracy.

Автори: Томас Роулі, Сергій Гузь.

До скандалу, про який кілька тижнів тому повідомляв «Пильний погляд», призвів витік «робочого документу» з грифом Міністерства закордонних справ Великобританії. У плані медіа кампанії з просування реформи трудового законодавства зазначалося, що запропоновані реформи непопулярні, а Міністерству економіки України радили «зробити свої повідомлення більш легкими та емоційними», щоб переконати українську громадськість. Нагадаємо, МЗС Британії з 2020 року підтримує в Україні проект «Трансформація регулювання праці».

План також припускав, що українське міністерство на неофіційних зустрічах має заохочувати прихильників проекту поза урядом робити більш “емоційні” заклики до громадськості щодо лібералізації трудового законодавства.

За даними одного з лідерів лейбористів Джона Макдоннелла, проект містить рекомендації українському уряду про те, як просувати реформи трудового законодавства, які можуть “підірвати права профспілок” та позбавити багатьох працівників гарантованої зайнятості. Окрім нього, петицію щодо розгляду скандалу в парламенті підписали представники демократів, зелених, партії Альба та Шотландської національної партії.

На початку 2020 року Міністерство економіки України зажадало радикального перегляду трудового законодавства, що викликало негативну реакцію та протести з боку профспілок України. Тепер український Кабмін та прихильники реформ у парламенті роблять ще одну спробу лібералізації – начебто, за їх словами, щоб вирішити гігантську проблему неофіційного працевлаштування в країні.

Як повідомив Вадим Івченко, який представляє Федерацію профспілок України в парламенті, хоча трудовий кодекс країни “не йде в ногу з часом і потребує реформи”, будь-яка така реформа “має проводитися в рамках тристороннього діалогу між урядом та представниками роботодавців та профспілок”.

“Ви не можете реформувати трудове законодавство, відмахуючись від прав трудящих, ігноруючи роль профспілок та Міжнародної організації праці… І це саме те, що відбувається зараз”, – сказав Івченко.

Джерело OpenDemocracy в уряді Великобританії раніше повідомило, що в рамках проекту Міністерства закордонних справ проводилися “великі консультації із широким колом зацікавлених сторін, включаючи профспілки, щоб гарантувати, що будь-які рекомендації охоплюють різні соціальні групи”.

Народний депутат України Михайло Волинець, який також є головою Конфедерації вільних профспілок України, сказав, що хоча уряд країни заявив, що зацікавлений у діалозі з профспілками, “насправді цього не відбувається”.

“Фінансуючи цей проект, британська влада підриває принцип соціального діалогу в нашій країні”, – сказав він.

Наталія Землянська, голова Спілки виробників та підприємців України, розповіла ОpenDemocracy, що витік комунікаційної стратегії був нагадуванням про те, що протистояння профспілок та уряду України “не рівне”.

“Незважаючи на всю нашу профспілкову солідарність, у нас немає грошей, щоб піти та найняти досвідчених політичних консультантів або фахівців з комунікацій, щоб протистояти (трудовій реформі – Ред.)”, – сказала вона, маючи на увазі той факт, що план комунікацій був складено міжнародною консалтинговою компанією Abt Associates.

Землянська також заявила, що підтримка Великобританією лібералізації трудового законодавства України є “прямим порушенням” Угоди від 2020 року між двома країнами про вільну торгівлю, політичне та стратегічне партнерство. Згідно з цією угодою, яка призначена для структурування торгових та політичних відносин після Брекзіту, жодна зі сторін не повинна “послаблювати або зменшувати охорону навколишнього середовища або праці, передбачену її законами для заохочення торгівлі або інвестицій”.

“Мене бісить, що нам кажуть, що обмеження трудових прав – це, по суті, їхнє поліпшення”, – додала Землянська.

Підтримка Міністерством закордонних справ Великобританії лібералізації праці оголює проблеми вирішення проблеми тіньової зайнятості в Україні, яка залишає людей без захисту та гарантій, а також знижує податки та пенсійні внески для держави.

Прихильники лібералізації стверджують, що спростивши прийом на роботу та звільнення, і зосередивши трудові відносини на індивідуальних контрактах, український уряд дасть роботодавцям необхідну мотивацію для залучення більшої кількості людей на офіційну роботу і, отже, надасть їм певний захист на роботі.

“Надзвичайний” рівень захисту, який забезпечується чинним законодавством, а також тягар документації з кадрів, відштовхують українських роботодавців від офіційного найму працівників, – заявляють налаштовані на реформи урядовці.

Критики, однак, стверджують, що лібералізація серйозно обмежить права та гарантії громадян у сфері праці, відкриваючи двері для “зайнятості за бажанням” та “контрактів з нульовим робочим днем”.

На думку опонентів, причина зростання тіньової економіки України криється не в законодавстві про робочі місця, а у більш широких проблемах, з якими стикаються бізнеси в Україні. Йдеться про складне оподаткування, відсутність захисту від судів та корупції.

Коли OpenDemocracy запитав Міністерство економіки України, чи вивчало воно можливий вплив лібералізації трудового законодавства на українських громадян – позитивне чи негативне – міністерство відповіло, що воно “не проводило і не замовляло” дослідження з цього питання.

У подальшому запиті прокоментувати причини лібералізації праці міністерство заявило, що в нинішніх економічних умовах більше уваги приділяється “пошуку, навчанню та утриманню гнучкого та енергійного персоналу, який може ефективно працювати в непередбачених ситуаціях”, “використанню тимчасових працівників для задоволення потреб на нових підприємствах» , а також “швидкому найму та звільненню талановитих співробітників у зв’язку з їх надмірними або непотрібними навичками”.

У ньому не згадувалося вирішення проблем, пов’язаних із тіньовою зайнятістю.

“Якщо депутати та експерти вважають, що лібералізація призведе до того, що більше людей буде офіційно працевлаштовано та захищено, то чому б не запустити пілотний проект у конкретному регіоні на три роки з чіткими показниками ефективності?” – запитала Землянська і допустила впровадження “пілота”, якщо він вдасться.

Читайте також: