Зеленський закрив ще два телеканали та наказав затвердити Стратегію інформбезпеки України

Затвердити Стратегію інформаційної безпеки України для захисту від інформаційних атак з боку РФ наказав вчора, 28 грудня, президент Володимир Зеленський.

І відразу ж своїм указом закрив ще два опозиційних до влади телеканали – «Перший незалежний» та «UkrLive». І знову без рішення суду та доведення провини журналістів чи власників телеканалів.

Автор: Валентин Фіголь.

Загроза від сусіда

У Стратегії сказано, що забезпечення інформаційної безпеки України є однією з найважливіших функцій держави. Метою Стратегії є «забезпечення інформаційної безпеки держави, її інформаційного простору, підтримки соціальної та політичної стабільності, оборони держави, захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України, демократичного конституційного ладу, забезпечення прав та свобод кожного громадянина». Реалізація Стратегії розрахована на період до 2025 року.

В документі сказано, що інформаційна політика Росії – це загроза для України та інших демократичних держав. «Тривалий час спеціальні служби Російської Федерації проводять свої спеціальні інформаційні операції, більшість із яких спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів, ліквідацію української державності та знищення української ідентичності, провокування проявів екстремізму, панічних настроїв у суспільстві, загострення і дестабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в Україні», – написано в Стратегії.

Автори документу зазначають, що інформаційну загрозу підсилюють зростаючий вплив соціальних мереж на людей та низький рівень медіаграмотності: «Значне розширення джерел доступу до інформації в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та водночас недостатнього рівня медіаграмотності (медіакультури) супроводжується зменшенням критичності сприйняття інформації, створює підґрунтя для можливих маніпуляцій громадською думкою, що сприяє зростанню впливу дезінформації та деструктивної пропаганди, популярності конспірологічних теорій. Некритичне сприйняття інформації створює загрози політичній та економічній стабільності демократичних держав».

Завдання та сподівання

Документ визначає стратегічні цілі та напрямки забезпечення інформаційної безпеки України. Таких цілей у документі сім:

1. Протидія дезінформації та інформаційним операціям Росії.
2. Забезпечення всебічного розвитку української культури та утвердження української громадянської ідентичності.
3. Підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності суспільства.
4. Забезпечення дотримання прав людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, свободу вираження поглядів і переконань, захист особистого життя, доступ до об’єктивної та достовірної інформації, а також забезпечення захисту прав журналістів.
5. Інформаційна реінтеграція громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях та прилеглих до них територіях України.
6. Створення ефективної системи стратегічних комунікацій.
7. Розвиток інформаційного суспільства та рівня культури діалогу.

Від реалізації Стратегії інформаційної безпеки очікують такі результати:

• захищений інформаційний простір України;
• ефективне функціонування системи стратегічних комунікацій;
• здійснення ефективної протидії розповсюдженню незаконного контенту;
• забезпечення сталого процесу інформаційної реінтеграції громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, та поширення українського телерадіомовлення на територіях України, що прилягають до тимчасово окупованих територій;
• суттєве підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення;
• дотримання конституційних прав людини на вільне вираження поглядів і переконань, захист приватного життя;
• забезпечення захисту прав журналістів;
• формування української громадянської ідентичності.

Автори Стратегії визначили завдання, в межах її реалізації, для уряду, СБУ, служби розвідки та Нацради з питань телебачення й радіомовлення.

Мінус два опозиційні канали

Відразу ж після затвердження Стратегії, іншим своїм указом Зеленський ввів санкції ще проти двох телеканалів, які пов’язують з партією «Опозиційна платформа – За життя». Мова йде про канал «Перший незалежний», якому ще навесні не дали вийти в ефір, та каналу «UkrLive».

Нагадаємо, в лютому цього року Зеленський вже закрив опозиційні до влади телеканали «Zik», «112 канал» та «NewsOne». Ці телеканали пов’язували з Віктором Медведчуком та звинувачували у проросійській інформаційній політиці. Проте, ці звинувачення так і не були належним чином доведені в суді, як того вимагає українське законодавство та стандарти демократичної країни.

Цього разу Володимир Зеленський пішов тим самим шляхом і знову закрив телеканали без рішення суду, лише посилаючись на рішення РНБО. Прикметно, що рішення РНБО, начебто, відбулося того ж дня – 28 грудня, хоча саме в цей день ЗМІ повідомляли про перенесення засідання РНБО на наступний день.

На черзі закриття ще кількох опозиційних до Зеленського телеканалів, що належать Петру Порошенко. Мова йде про «5 канал» та «Прямий», які постійно критикують діючу владу. Адже напередодні нового року Генпрокуратура оголосила Порошенку підозру у державній зраді. Начебто через те, що за його президентства він сприяв фінансуванню тероризму через закупівлю вугілля в ДНР-ЛНР. Тож, за логікою дій Зеленського, тепер РНБО має запровадити санкції до медіа, що пов’язуть з Порошенком, як це було з медіа Медведчука.

Також під загрозою санкцій та припинення мовлення знаходиться телеканал “Наш”, що належить Євгену Мураєву. На відміну від телеканалів Медведчука, канал “Наш” поки що не викинули з мовлення у кабельних мережах, проте на нього постійно тиснуть через перевірки Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення.

Читайте також: