Відлуння деіндустріалізації в Кам’янському: лишаються самі спогади

Як стихаюче відлуння деіндустріалізації, в Кам’янському зникають квартали старих робітничих гуртожитків, втрачається історична інфраструктура.

Автор: Валентин Фіголь.

Коли в нашому місті активно будувались заводи, будувалось і житло для робітників. На початку 50-х років минулого сторіччя металурги Дніпродзержинська збудували, зокрема, кілька гуртожитків в районі, обмеженому нинішніми проспектом Аношкіна, вулицею Республіканською та провулком Матросова.

Вже в 90-ті роки гуртожитки стають зайвим тягарем для нових власників заводів. Починається занепад інфраструктури робітничих кварталів. Спочатку в гуртожитках відключали, як аварійні, комунікації, потім мешканці поступово виселялись в новіші гуртожитки – на Астраханську, 99, наприклад.

Будівлі спіткала різна доля: деякі було продано приватним власникам, і тепер тут щось схоже на склади. Більшість колишніх гуртожитків стоять пусткою, поступово руйнуючись. Двох будинків вздовж провулку Матросова вже нема, їх рештки було демонтовано, і територія рясно заростає чагарником, який час від часу проріджують комунальники.

На додаток, територія потерпає від підтоплення – чи то зі зруйнованих водоводів, чи то грунтовими водами. Наприклад, провулком Матросова багато років тече струмок, про який водоканал каже, що це не водопровідна вода, бо в ній нема хлорки.

В деяких будинках підприємці орендують приміщення під комерційні об’єкти, і будинки стоять напівпорожні.

Посеред спорожнілого квартала розташований меморіал. Тут влітку 1941 року було поховано майже три сотні мешканців Дніпродзержинська, розстріляних німецькими окупантами.

Характерно, що через проспеет Аношкіна від кварталу колишніх гуртожитків для металургів розташовані залишки колишньої спецмедсанчастини для хіміків. Адже колишня СМСЧ 61 колишнього Придніпровського хімзаводу теж руйнується і практично спорожніла.

Майбутнє цієї частини Кам’янського непевне. При багатовекторному розвитку інфраструктури міста квартал між Матросова та Республіканською можна розглядати, як резерв територій для рекреаційних потреб. Про це згадувала, розповідаючи про реіновацію депресивних міських територій, Юлія Саєнко, начальник міського управління архітектури Кам’янського.