Скарби “блошиного ринку” очима краєзнавців Кам’янського

Базари, де продають особисті речі, називають “блошиними”, а ще “товкучкою”. Про те, які скарби для колекціонера можна придбати на “товкучці”розповіли краєзнавці Кам’янського.

Автор: Валентин Фіголь.

Ці торгові місця завжди були в зоні особливої уваги колекціонерів та краєзнавців. Останні якраз розповідали про свої пошуки та надбання на засіданні краєзнавчого клубу в центральній бібліотеці Кам’янського.

На “товкучці”Кам’янського раніше було більше цікавих товарів, визнав літератор Олександр Слонєвський. Він проводить краєзнавчі розвідки місцевого “блошиного”ринку ще з 90-х років минулого століття.

На базарі є місцеві “антиквари”-перекупники, які зранку скуповують всі найцікавіші, з погляду колекціонера, предмети, розповів О. Слонєвський. “Вони вже знали, що мене цікавить, і пропонували…” – поділився технологією пошуків краєзнавець.

Пан Слонєвський показав фото деяких своїх надбань з “товкучки”. Тут і фрагменти бронзових амулетів, і наконечники стріл, і старовинні монети, прикраси та господарче приладдя скіфо-сарматської епохи. Серед знахідок – доісторичні предмети, яким не одна тисяча років. Деякі предмети краєзнавець передав до історичного музею міста.

Пан Олександр показав також старе фото 1938 року з зображенням будівлі тодішнього міському компартії Дніпродзержинська, розташованого навпроти нинішнього муздрамтеатру. Продавець вважав, що на світлині – не наше місто, зауважив колекціонер.

“Люди швидко зрозуміли, що старі предмети можна продати дорого, і ціни на “товкучці” стрімко злетіли”, – пожалкував краєзнавець.

“Так, не з нашими пенсіями купувати антикваріат”, – погоджується краєзнавець Ніна Туркіна. Вона колекціонує маленькі порцелянові статуетки радянської та дорадянської доби. Просто на засіданні клубу краєзнавець отримала в подарунок від колег статуетку “перчинка” радянського виробництва.

Мініатюрні статуетки в минулому були як символ достатку, зауважила Н. Туркіна. І мода на них лишилася в минулому.

Про своє захоплення поштовими листівками 19-го – початку 20-го століття розповіла бібліотекар Алла Гузовська. Її приваблює не лише зображення на листівках, а і текст на зворотах. «Адже на листівках не писали анонімних доносів – там, зазвичай, привітання та добрі побажання», – прокоментувала свою цікавість пані бібліотекар. – Старі поштові листівки дають можливість доторкнутись до особистої історії людей з минулого, їх емоцій, відчути подих епохи…».

Сьогодні “товкучка” практично поступилась місцем інтернет-торгівлі, визнали учасники засідання. І залишається, скоріше, культурологічним феноменом сьогодення. Але краєзнавці все одно навідуються на “блошиний” ринок – раптом щось потрапить на очі цікаве?