Екологія та економіка в Кам’янському – біг по замкненому колу

Стосунки екології та економіки в Кам’янському нагадують гру, в якій обидва учасники намагаються наздогнати одне одного, біжучи по замкненому колу.

Автор: Валентин Фіголь.

Ліани та вуличний душ

Принципово новий розділ з’явився в міській екологічній Програмі Кам’янського на 2022-25 роки. Цей розділ присвячено заходам з адаптації громади до наслідків  зміни клімату.

Тут є небувалі в Кам’янському заходи. Наприклад, забезпечення затінення території, зон відпочинку за допомогою навісів, альтанок, рослин, які плетуться. Адже відомо, що затінок в спеку рятує від теплового та сонячного удару.

Міські території в результаті масового обрізання дерев потерпають від браку затінку. Нові дерева виростуть не скоро. Тимчасом для створення затінку Програмою передбачено використовувати рослини, які швидко ростуть: ліани, різні виткі насадження. За допомогою штучних каркасів і рослин, які за них будуть чіплятися, можна протягом сезону створювати затінені коридори, альтанки, павільйони тощо. На експерименти зі створення затінку Програмою передбачено фінансування у 200 тисяч гривень в 2022 році.

Стільки ж передбачено на встановлення в громадських місцях спеціальних «парасольок-охолоджувачів», «штучного туману» (дрібнодисперсне розпилювання води). Спеціальні пристрої, змонтовані в публічних місцях, будуть влітку розпилювати водяні бризки. Люди, проходячи повз розприскувачі, будуть охолоджуватись і зволожуватись, рятуючись від спеки.

Ще 200 тисяч гривень заплановано витратити на встановлення в місцях масового скупчення людей питних фонтанчиків у різних частинах міста.

Бюджетний парадокс

«Реалізація заходів з адаптації до змін клімату, як і інші заходи екологічної Програми залежать від фінансування», – прокоментував ситуацію Богдан Наполов, директор департаменту екології та природних ресурсів Кам’янського.

Всі екологічні заходи, пояснив він, мають фінансуватись із екологічного фонду міського бюджету. Цей фонд наповнюють підприємства, які забруднюють довкілля.

На 2022 рік від забруднювачів планується отримати у вигляді екоподатків 8,6 мільйонів гривень. З цих грошей ще треба профінансувати чимало природоохоронних заходів. Це і утримання дренажно-меліоративної системи міста, і роботи по розчистці лівобережного каналу, і облаштування майданчиків для збирання ТБО, і ліквідацію стихійних звалищ на території міста, а також придбання матеріалів для озеленення, зауважив Б. Наполов.

І тут маємо бюджетний парадокс. Чим більше підприємства працюють і забруднюють довкілля – тим більше вони платять до екофонду податків. Отже, місто зможе більше коштів витратити на заходи з захисту довкілля. Відповідно, чим менше працюють забруднювачі – тим менше потрапляє коштів до екологічного фонду міського бюджету…