Про романтику в старому Кам’янському говорили учасники краєзнавчої екскурсії

Про романтику і кохання в житті мешканців старого Кам’янського розповідала екскурсовод і краєзнавиця Любов Алексієвська на екскурсії 20 лютого.

Автор: Валентин Фіголь.

Екскурсія 20 лютого була тематичною – присвячена романтиці в житті мешканців Кам’янського на рубежі 19-20 століть, в пору активного розвитку села і його перетворення на місто.

Екскурсовод Любов Алексієвська показувала місця, які були якось пов’язані з романтикою і коханням. Це були, передусім, колишні місця романтичних зустрічей, побачень та прогулянок кам’янчан.

Екскурсія почалась в сквері проспекту Свободи – з місця, де до металевої жінки з парасолькою та кошиком стояла художня композиція, яка мала символізувати велич науки та техніки. А ще до неї, більш ніж повсотні років тому, на цьому місці стояла скульптура жінки з дитиною на руках.

Вся територія нинішнього скверу від майдану Героїв до монументу «Прометей» колись була парковою зоною. Тоді ще замість проспекту тут була вулиця Заваріхина. Під час німецької окупації з одного боку нинішнього проспекту була вулиця Паркова, з другого – вулиця Вікінгів. Згодом, вже в повоєнні роки, в результаті реконструкції з’явився проспект Леніна і сквер став його частиною.

До 60-х років вищезгадана частина скверу була обгороджена парканом, який прикрашали по кутках скульптури, які зображали людей з гарними, фізично розвинутими тілами. Біля цих скульптур традиційно призначалися побачення.

Ще одним місцем романтичних зустрічей був кінотеатр «Слава», збудований в 1910 році і знесений на початку 80-х років, коли будували інженерний корпус та поліклініку ДМК. В ті часи похід в кіно був традиційним атрибутом побачення.

Як зауважила екскурсовод, територія приватного сектору на захід від проспекту Свободи до революції 1917 року славилась як «квартал червоних ліхтарів». Жінки, які надавали там інтимні послуги, працювали цілком легально – кожна мала медичну книжку і регулярно проходила обстеження на предмет венеричних хвороб та туберкульозу.

Ще одною територією для романтичних прогулянок був колишній парк біля колишньої Театральної площі – тепер тут Соборна площа з «Голгофою».

Улюбленим місцем прогулянок закоханих в старому Кам’янському була вулиця Набережна, що нині зветься Вокзальною і йде паралельно Гімназичному проспекту вздовж території колишнього ДМК. Колись аглофабрики ще не було, і з Набережної відкривався романтичний вид на Дніпро та Нижню колонію – впорядкований район для робітників металургійного заводу.

Романтикою просякнутий і колишній інженерний клуб (нині музей ДМК): сюди приводили під час побачень своїх дам інженери-металурги та інші представники інтелігенції Кам’янського. Робітники та різночинці розважали своїх жінок візитами до народної аудиторії (нині – муздрамтеатр).

Прогулюючись старими районами, екскурсовод розповідала про те, які родини жили в старовинних будинках. Раніше весь район біля заводу потопав у зелених насадженнях – скрізь навколо будинків та вздовж вулиць були алеї, квітники, садки та палісадники.

Гуляючи Гімназичним проспектом, учасники екскурсії розмовляли про звички та мораль в житті мешканців старого Кам’янського. Зокрема, про те, що гімназія виховувала цнотливих та стриманих у прояві почуттів юнаків та дівчат. Наприклад, між будівлями чоловічої та жіночої гімназії був паркан в півметра заввишки, який було заборонено переступати. І гімназисти призначали гімназисткам побачення, запускаючи паперові планери з романтичними записками.

В районі історичної забудови, як розповіла пані Алексієвська, були розташовані ще кілька романтичних об’єктів. Це, наприклад, «будинок холостяків»: тут, в будівлі нинішнього Заводського районного суду, колись були апартаменти для нежонатих фахівців металургійного заводу. Неподалік, на цій же вулиці, розташований колишній «гостьовий будинок», де був ресторан з окремими номерами на верхньому поверсі для романтичних вечерь і побачень.

Учасники екскурсії звернули увагу на сумний стан багатьох старовинних будинків. Деяких історичних об’єктів вже нема, а інші руйнуються, зітхнула пані Алексієвська. Зокрема, час знищує історичний будинок роботи знаменитого архітектора Олексія Сокола, автора монументу «Прометей розкутий». Будинок, до речі, теж має стосунок до романтики – він був збудований заради дружини архітектора, яку той палко кохав.

Руйнуються й історичні будинки на проспекті Гімназичному. Давно вже й сліду не лишилось, зокрема, від самого першого в Кам’янському фотоательє біля будинку колишньої редакції газети «Дзержинець»…

Все матеріальне тимчасове, лише кохання – вічне, зітхали учасники екскурсії.