Як «летюча бригада» та «хліб добра» в Кам’янському допомагають обороні

Мешканці Кам’янського по-різному допомагають обороні міста: хто віддає свій час і фізичну силу в складі «летючої бригади», хто пече й роздає дієтичний «хліб добра».

Автор: Валентин Фіголь.

І чого тільки не роблять волонтери Кам’янського, допомагаючи воякам та постраждалим від ворожих обстрілів! Звичайні люди ще кілька тижнів тому полюбляли говорити, що від них нічого не залежить. А сьогодні вони добувають для війська та тероборони таке, про що вчора навіть не чули. Плетуть маскувальні сітки, майструють протитанкові загородження та різне військове причандалля, вивозять з небезпечних місць людей…

Втім, волонтери Кам’янського роблять і менш екстремальні, але теж важливі для наближення перемоги речі.

Наприклад, є така собі «летюча бригада» – трохи більше як десяток чоловіків різного віку, які оперативно відгукуються на потреби оборони міста в якихось роботах. Можуть копати, можуть рубати, можуть пісок носити в мішках і насипом, можуть вантажити і розвантажувати. Доручають їм і більш складні операції, але то військова таємниця…

«Брати участь в загальній справі – це найліпше, що можна робити в кризовій ситуації, – ділиться досвідом пан Андрій, координатор «летючої бригади», відомий фахівець з оздоровчих практик. – Зараз не час лишатись вдома наодинці з воєнними тривогами!»

Інший приклад – самотня волонтерська діяльність пана Олега, фахівця з випікання бездріжжового хліба, відомого в Кам’янському як «хліб добра». Хліб кількох видів випікається без застосування пекарських термофільних дріжжів – отже, вважається дієтичним, корисним для здоров’я.

«Коли почалася війна, то я гадав собі, що буду ухилятися від куль та роздавати хлібчик нашим військовим. Як би це дивно не звучало, але я саме так собі це уявляв, – розповідає пан Олег. – І ось, коли усе сталося, я лишився в нашому місті, щоб робити дійсно те, що вмію краще, ніж тримати в руках зброю».

Пекар придбав додатково ще 18 форм для випікання хліба та запасся борошном і почав шукати контакти, кому можна віддавати хліб.

З того часу більше сотні буханців «хлібу добра» було роздано в Кам’янському та відправлено до Харкова. Пан Олег роздає хліб не тільки до центру допомоги переселенцям та церкви, а й просто старим людям, які мешкають по сусідству.

«Зараз хліб роблю під час сирен. Навчився ввечері формувати тісто, використовуючи тільки ліхтарик. В укриття беру пару хлібин на всяк випадок, – розповідає пекар. – З легкістю віддаю хлібчик, тому що впевнений, що велика перемога починається з малої ініціативи!»