Як відрізнити хорошого психолога від поганого

Як в пошуках хорошого психолога не потрапити на некваліфікованого шарлатана, від якого слід тікати подалі, пояснила президентка Національної психологічної асоціації, психолог Валерія Палій.

Автор: Валентин Фіголь.

Попередня розвідка

Через війну психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 млн українців. Кожному п’ятому з них треба буде призначати медикаментозне лікування. Такі прогнози озвучив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Отже, фахова психологічна допомога сьогодні актуальна. І на цьому полі намагаються пастись невігласи та шарлатани, діяльність яких може нашкодити здоров’ю клієнтів.

Незалежно від способу пошуку психолога, слід обов’язково перевірити освіту психолога. Це має бути університетська освіта (бакалавр та магістр) із психології чи медичної психології. Післядипломна освіта, де спеціаліст опановує певний метод (КПТ, клієнт-центрована терапія, гештальт-терапія тощо), пояснює психологиня.

Університетська освіта важлива, бо дає теоретичну базу, зокрема про роботу мозку та нервової системи, основи психіатрії та клінічної психології.

«Якщо ваш психолог говорить про езотерику, магію, чари чи нетрадиційну медицину – тримайтесь від нього подалі. Це – невігластво. Доказовими методами є: когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз, гештальт-терапія, психодрама, схематерапія, травмотерапія, центрована на особистості психотерапія тощо. Найпростіший спосіб дізнатися про метод – написати у Google його англомовну назву», – розповіла пані Валерія.

Також можете запитати про принципи методу у психолога під час домовленості про першу сесію. З одного боку, дізнаєтеся про метод. З іншого, зрозумієте, чи психолог зацікавлений у розмові, чи комфортно вам спілкуватись, чи справляє позитивне враження.

Під час першого візиту до психолога опишіть свій запит, рекомендує фахівець. Наприклад: «Останнім часом я дуже агресивний. Через це сварюсь із рідними та друзями. Хочу навчитись не переносити негатив на інших».

Запитайте, чи має психолог досвід роботи з такими запитами, які методи використовує і чи вони мають доведену ефективність.

Хороший експерт визнає, що його поле діяльності обмежене. Натомість допоможе знайти фахового спеціаліста.

Щодо ціни послуг. Зазвичай, у гонорар психолога входить: рівень кваліфікації, супервізія (власна психотерапія психолога), оренда кабінету, винагорода за роботу.

«Назвати допустиму ціну складно – ринок різноманітний. Проте якщо гонорар дорівнює тарифу за поїздку на таксі – це мало, а якщо перевищує  декілька тисяч – забагато», – пояснює психологиня.

Тривалість та частота сесій залежать від методу роботи психолога. Найпоширеніший варіант – 1 сеанс на тиждень тривалістю від 50-60 хв.

«Результативність роботи офлайн та онлайн не має суттєвих відмінностей. Все залежить від індивідуальних побажань та можливостей. Ідеально, якщо спеціаліст та клієнт хоча б раз зустрічаються офлайн у кабінеті. Але в сучасних умовах це опціонально», – пояснює пані Валерія.

Показова перша сесія

На першій сесії клієнт зазвичай розповідає про ситуацію, яка його привела до психолога.

Психолог може попросити розповісти про себе в довільній формі. Це допоможе йому скласти уявлення про клієнта.

Під час першої розмови хороший фахівець може помітити симптоми, які вимагають додаткового обстеження. І скерує до сімейного лікаря, невролога, психіатра чи ендокринолога.

«Важливо: психолог без лікарської освіти не має права виписувати ліки, навіть заспокійливі. Юридично це заборонено. Якщо він бачить, що клієнту потрібна фармакологічна підтримка, скеровує до сімейного лікаря чи вузького спеціаліста», – зауважує експерт.

Наприкінці першої сесії психолог має дати зворотний зв’язок – як він бачить цю ситуацію.

Після першої сесії запитайте себе:

• Чи я відчув зацікавленість психолога?
• Чи він мене перебивав під час розповіді?
• Чи мені було нудно під час сесії?
• Чи я відчував фізичний або емоційний дискомфорт? Можливо, слова, інтонації чи манери психолога на мене тиснули?
• Чи мене почув/зрозумів спеціаліст?

«Якщо ви відчули дискомфорт, вам було нецікаво, а поведінка психолога не сподобалась, не ламайте себе. Краще знайти іншого спеціаліста, – радить психологиня Палій. – Проте якщо клієнт постійно змінює спеціаліста, це вже може говорити про його манеру контакту з людьми. Можливо, так він намагається самоствердитись».

Ознаки поганого психолога

За якими ознаками, на думку пані Валерії, можна упізнати некваліфікованого психолога.

1. Адекватний професіонал не дає гучних обіцянок. Наприклад, «ви точно розбагатієте за рік» або «через місяць ви зустрінете свою долю». «Це маркетингові трюки, за якими не стоїть фаховість», – пояснює пані Валерія.
2. Хороший психолог не призначатиме якомога більше сесій заради заробітку. Зазвичай після першої сесії спеціаліст пропонує необхідну кількість відвідувань, яка відповідає запиту.
3. Поганий психолог дає конкретні поради чи рекомендації: як треба вчинити в певній ситуації чи які слова сказати. Він також коментує приватне життя клієнта чи вчинки, підіграючи йому: «На вашому місці, я б давно розлучився».
4. Поведінка психолога базується на повазі до клієнта. Хороший фахівець не запізнюється, не перебиває розповідь клієнта, не ставить приватних запитань, які не стосуються справи, не говорить багато про себе. Також поганий психолог може висловлювати зневагу до різних сексуальних орієнтацій, етнічних та гендерних груп.
5. Непрофесійний психолог вступає в стосунки з клієнтом. Дружба, кохання, шлюб чи навіть співпраця – заборонені. Наприклад, якщо у клієнта є бізнес, психолог не має користуватися його послугами чи знижками. «Подвійні стосунки з клієнтами – зловживання. А дружба між психологом і клієнтом – деструктивна. Психолог знає вразливості клієнта, це дисбалансований формат взаємодії, який не передбачає рівності у дружбі», – додає експерт.
6. Нефаховий психолог ставить запитання, які не стосуються проблеми. Наприклад, клієнт розповідає про сварку з дівчиною в ресторані. Хороший психолог не запитує, у якому ресторані це було і скільки коштувала вечеря.
7. Поганий психолог порушує професійний етичний кодекс, одне з головних правил якого – конфіденційність та повага до прав клієнта.

«Зараз спеціалісти, які працюють із постраждалими від війни, намагаються якомога краще розкрити тему ментального здоров’я у ЗМІ та соцмережах. Проте як аргументи вони розповідають частини індивідуальних історій. Це порушення правила конфіденційності. Ми, спеціалісти, повинні берегти індивідуальну історію кожного, бо за нею стоять почуття та особисті речі», – наголошує експерт.