Про справжні цінності на війні – історія від таксиста з Миколаївщини

Автор: Валентин Фіголь

Історія, яку розповів таксист родом з Миколаївщини, що переїхав до Кам’янського, дає змогу замислитися, про справжні життєві цінності.  Оповідач визнав, що іноді, щоб оцінити  важливість родини, потрібна така страшна річ, як війна…

Історію, розказану таксистом ніби навмисне для Дня родини (відзначається 8 липня), автор переповідає від першої особи, для зручності читання.

«Моя родина жила в селі неподалік Миколаєва. У нас був великий будинок, який я намагався збудувати майже 10 років. Хотілося, щоб всім було вдосталь місця – дітям, онукам майбутнім, гостям… В результаті незавершене будівництво стало причиною постійних сварок: родичі дружини за будь-якої нагоди дорікали мені за неспроможність завершити почате.

Наприкінці березня, після чергового скандалу через той клятий будинок дружина забрала дітей і поїхала до батьків у сусіднє село.

Надвечір я зібрався з духом і поїхав машиною до рідні – миритись». Розмова пішла важко – тесть з тещею встигли як слід підготувати дружину до спротиву, налаштувавши проти мене. В розпал скандалу почалась повітряна тривога – ніхто не зважав… Аж раптом телефонує мені сусід: «Ти де? У тещі? Поталанило! А у ваш будинок якраз щось влучило – розвалило вщент!» Далі сусід говорив ще щось – втішав, пропонував допомогу, але я вже не чув того. А відчув раптом величезне полегшення – ніби камінь з душі впав. Збирай, кажу дружині, дітей – нема більше об’єкту сварок і нарікань!..

Забрав дружину з дітьми і в той же день поїхав на Дніпропетровщину – я вчився у колишньому Дніпропетровську, працював трохи в колишньому Дніпродзержинську. Дружина не пручалась, навіть її батьки притихли, не надто заперечували.

Вже у Кам’янському дружина призналась, що, поки їхали всі разом в машині з рештками майна – зрозуміла, що родина ніколи раніше не відчувала такої близькості та спорідненості душ. І що близькі люди незрівнянно важливіші та дорожчі за будь яке майно».