План порятунку річки Дніпро розроблено в Україні

Автор: В.Фіголь

В Україні до Дня Дніпра розроблено перший проєкт Плану управління річковим басейном Дніпра, який називають планом порятунку сакральної річки українців та європейців.

Дніпро в небезпеці

Дніпро сьогодні постачає близько двох третин всього водозабору в межах України. Приблизно 7,5 промислових підприємств та водозаборів качають річкову воду, а повертають «умовно очищену».

Щорічний обсяг водозабору з басейну річки складає 7,4 млрд куб. м, або 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України, зазначають аудитори Рахункової палати.

Щороку, як твердить Державний водний кадастр України, більш як 200  мільйонів кубометрів води скидається в річку забрудненими, і 2 мільярди кубометрів – нормативно очищеними. «Нормативне очищення — це декларація підприємства про те, що вміст забруднювальних речовин у скидах не перевищує дозволеного рівня», – коментує дані кадастру Максим Сорока, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» ДНУЗТ імені академіка В. Лазаряна.

У поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявлено 161 забруднювач. Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Аудит проводився Рахунковою палатою України, повідомляє її пресслужба.

Показники якості води в річці погіршуються. Останні проведені дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються у парфумерії – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті.

У річкову воду потрапляють важкі метали, добрива, паливно-мастильні речовини, побутова «хімія». Водночас, як нагадав М. Сорока, 45-70% українців п’ють воду з басейну Дніпра.

«Крім того, цвітіння Дніпра є однією з основних причин масового мору риби. Ситуація також погіршується обмілінням річки, яке відбувається внаслідок відсутності днопоглиблювальних робіт, які здійснювались при використанні річки, як транспортної артерії. Таким чином, екологічний стан басейну Дніпра фактично катастрофічний», – сказано в результатах аудиту.

Дефіцит води – біда, наслідки якої важко уявити, зауважує доцент М. Сорока. Вже за 6 років, за його прогнозами, перед владою може постати проблема регулювання споживання води.

Амбітні плани порятунку

Проєкт Плану управління басейном річки Дніпро презентувало Державна агенція водних ресурсів України. Проєкт представлено з нагоди Дня Дніпра, який відзначається щороку в перші вихідні липня.

Проєкт, зауважили розробники – це «амбітний документ, що має стати основою для післявоєнного відновлення та розвитку».

Дніпро, без перебільшень – головна водна артерія України. Басейн цієї річки займає близько 50% усієї території нашої держави. У 2021 році водокористувачами басейну Дніпра забрано з річки 5,4 млрд куб. м води, а це 60% від загального забору води в Україні.

«Значення Дніпра в культурному та соціально-економічному житті України важко переоцінити. Це беззаперечно головний водний символ нашої Держави.

Та варто пам’ятати, що Дніпро – це не лише неймовірної краси пейзажі, а й водночас забезпечення питною водою понад 70% українців та задоволення економічних потреб, що, своєю чергою, спричиняє суттєве антропогенне навантаження на басейн цієї річки. Тому сьогодні одне з наших головних завдань – знайти баланс між економічною доцільністю та екологічними рішеннями для досягнення «доброго» стану вод»», – прокоментував ситуацію заступник Голови Державної агенції водних ресурсів України Ігор Гопчак.

Басейн Дніпра потребує відновлення та розвитку, відповідно до кращих практик управління водними ресурсами за європейськими підходами. Україна, як кандидат на членство в ЄС активно синхронізує національні політики з європейськими.

Відтак, для басейну Дніпра розроблено перший проєкт Плану управління річковим басейном Дніпра.

План містить 5 розділів структури ПУРБ:

• характеристику річкового басейну;
• аналіз антропогенного навантаження;
• зони, що підлягають охороні;
• екологічні цілі;
• економічний аналіз водокористування.

Найближчим часом ПУРБ буде доповнений оцінкою стану за результатами моніторингу вод та програмою заходів для досягнення екологічних цілей.

На облаштування лабораторії та закупівлю сучасного обладнання було направлено спільні інвестиції України та ЄС. Нині Держводагентство продовжує активно інвестувати у зміцнення технічної бази лабораторії.

«Відновити Дніпро – це наша місія, над реалізацією якої маємо працювати щодня усі разом, – пишуть автори Плану. – Адже чистий Дніпро починається з тебе!»