Паніка атакує, і це небезпечно, попереджають фахівці мешканців Кам’янського

Автор: Валентин Фіголь

Паніка може мати не менш згубні наслідки для населення України, ніж бойові дії та руйнування інфраструктури. Паніка атакує кожного з нас віч-на-віч, нагадують фахівці мешканцям Кам’янського.

Атакуємо самі себе

Раптове занепокоєння, що переходить у страх і супроводжується сильним серцебиттям, задишкою, запамороченням до втрати свідомості – це відчуття фахівці називають панічною атакою й вважають одним з найбільш частих проявів неврозу.

Сьогодні про розповсюдженість таких атак в умовах воєнного часу все гучніше говорять психологи та психотерапевти.

Тривожність з супутніми неврозами сьогодні є найпопулярнішим з офіційно класифікованих психічних захворювань. Їх лікування – майже третина медичних витрат жителів цивілізованих країн. В Україні знайти статистику неврозів не вдалося. Але років 5 тому Зоя Блонська, колишня завідувачка відділенням неврозів психіатричної лікарні Кам’янського, говорила: тривожність і неврози сьогодні дуже поширені, і до них схильні кожен п’ятий дорослий чоловік, причому страждають все найбільш молоді люди.

Так було до війни. А війна – це нові, невідомі виклики людській психіці, попереджає Римма Трофимович, психолог з Кам’янського. Адже такого в нашому житті ще не було, і що буде далі – невідомо. А людина найбільше боїться невідомого, нагадує психотерапевт.

Симптоми панічної атаки

Панічна атака – стан несподівано виниклого страху, який супроводжується сильними тілесними симптомами: утруднюється дихання, частішає серцебиття (іноді супроводжується хворобливими відчуттями в області серця), підвищується пітливість, може бути відчуття запаморочення й втрати свідомості. Іноді можуть приєднуватися симптоми нудоти, блювоти, неконтрольованого сечовипускання. Жертва панічної атаки може не розуміти, де вона перебуває, не впізнавати знайомих людей.
Як правило, стан панічної атаки передбачити неможливо. Крім того, вона віддалено нагадує серцевий напад. І в такому стані людина лякається ще більше, оскільки їй здається, що вона помре. І це підсилює стан тривоги.

Причини панічної атаки індивідуальні. Але є певні умови, які можуть стати спусковим механізмом:

1. Затяжна стресова ситуація, яка супроводжується тривогою, нестачею сну, втомою, можливо, прийманням алкоголю або інших хімічних речовин.
2. Ситуація особистого розриву або втрати.
3. Страх втрати контролю над ситуацією, стан безсилля.
4. Агорафобія (в перекладі з грецького означає «страх ринкової площі»). Спочатку під цим визначенням розумівся страх відкритих приміщень, зараз же ним позначають страх будь-яких приміщень поза домом.

Тілесні симптоми панічної атаки активізують нервову систему, яка несе відповідальність за мобілізацію організму під час ситуації небезпеки («бий або тікай»). Реакція запущена, а самої небезпеки немає. Відбувається «коротке замикання», і сама реакція симпатичної нервової системи розцінюється як небезпечна, тобто як раптовий, незрозумілий напад, як початок важкого захворювання. І тоді сама панічна атака є стресом, і організм реагує вже на цю ситуацію реакцією симпатичної нервової системи. Самі думки про смерть в цей момент лякають ще більше. Виходить замкнуте коло. Щоб уникнути нової панічної атаки, наша чутливість посилюється, а ми в стані підвищеної тривоги обов’язково знайдемо найменші зміни в тілі. І так по колу…

Самодопомога при панічній атаці

1. Знайдіть стіну або іншу тверду поверхню, на яку ви зможете спертися. Якщо такої можливості немає, упріться ногами в підлогу і зчепіть руки в замок. Тут дуже важливо повернути стан контролю вашого тіла. Тверда поверхня в цьому плані відсилає нас до впевненості і контролю, допомагає відчути контроль тілесно.
2. Разом з цим переходьте до контролю дихання. Попри відчуття нестачі повітря, вам необхідно привести переривчасте й поверхневе дихання до глибокого. Якщо не виходить повітря вдихнути, почніть з видиху. Глибокий вдих носом (на 4 рахунки), видих ротом (на 4 рахунки), 2 рахунки перерви.
3. Коли ви приведете реакцію в норму, озирніться навколо. Зверніть увагу на предмети, людей, порахуйте кількість людей навколо або будинків.
4. Прислухайтеся до навколишніх запахів, прислухайтеся до звуків. Подивіться, що у вас під ногами. Не поспішайте.
5. Якщо є можливість, зробіть кілька ковтків води.
6. Постарайтеся пам’ятати, що це панічна атака і вона має свій початок і кінець. У неї є межі, і це закінчиться. Це всього лише реакція організму на наші фантазії.