Про алергію на гриби нагадали лікарі мешканцям Кам’янського

Автор: Валентин Фіголь.

Про небезпеку алергії на спори грибів нагадали мешканцям Кам’янського лікарі КЗОЗ КМР «Центр здоров’я та медицини спорту».

Восени, коли пилку рослин в повітрі стає менше, а симптоми алергії не зникають, саме час поставити питання: що ж тоді провокує прояви алергії та/або осінньої астми саме у цей період? І відповідь можна знайти у повітрі, але тільки розглядаючи його зразок під мікроскопом.

Про загострення астми восени, особливо у дітей, говорять українські лікарі. Вони завжди спостерігають збільшення звернень до педіатрів із симптомами астми саме після закінчення літа.

Пояснюватись такі загострення можуть тим, що пилку у повітрі стає все менше, а спор грибів, які не спостерігались раніше, більшає. І вони стають провідним чинником астми та алергії.

Погода сприяє розповсюдженню спор найбільше саме восени, адже гриби вже встигли пройти вегетаційний період та дозріти до активного розповсюдження спор.

Восени спостерігаються ідеальні для грибів умови, коли повітря все ще тепле, а його вологість зростає.

Ріст кількості спор починається з серпня. Спори в атмосферу з кінця літа активно продукують звичні нам шапинкові гриби, що ми їх так полюбляємо збирати у лісі, а також сажкові та особливо іржавинні гриби, названі так за свій рудий колір. Сажкові та іржавинні гриби містять мікотоксини, що є небезпечними для людини. Восени з’являються у повітрі й спори аскоміцетних (сумчастих) грибів.

На думку американських вчених, чи не кожна спора може мати алергенні властивості.

Але всі рекорди у дощову осінню погоду б’ють одно- та багатоклітинні плісняві грибки. Серед плісняви пальму першості за значущістю для людей з алергією займають кладоспориум та аспергилус нігер, чорно-сірі плями яких можна побачити в будь-якому сирому приміщенні. У помірному кліматі концентрація спор кладоспориуму у піковий період може сягати понад 20 тисяч у кубометрі повітря.

Місцями активного розмноження грибів стає осіннє листя та інші відмерлі частини рослин, ті ж плоди, що опадають з дерев.

Свій внесок у розвиток алергії додають і спори дріжджових грибів — родичів звичайних дріжджів.  Спори дріжджових грибів не завжди можна виявити за допомогою простого дослідження зразка повітря. Проте американські вчені вже довели, що такі гриби, наприклад, родоторула, є важливим повітряним алергеном.

А тому, відчувши восени погіршення симптомів астми або алергії у вас чи дитини, не зволікайте зі зверненням до лікаря. Є велика ймовірність, що ви реагуєте саме на спори.

Алергію до грибних спор можна вилікувати. Для цього застосовується метод алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). Після проходження курсу такого лікування поліноз зазвичай відступає на багато років, або й назавжди.