Подорож «За двома зайцями» в клубі «СвітоГЛЯД» в Кам’янському

Автор: Валентин Фіголь

У подорож сторінками п’єси «За двома зайцями» вирушили члени та гості літературного клубу «СвітоГЛЯД» на засіданні в центральній бібліотеці Кам’янського.

В Кам’янській центральній бібліотеці на проспекті Шевченка відбулося чергове засідання Літературного клубу СвітоГЛЯД. Темою для обговорення організатори заходу обрали п’єсу Михайла Старицького «За двома зайцями».

«Нехай дехто каже “не на часі” і таке інше, а ми вперто робитимемо своє!» – прокоментували захід учасники.

В наш час, ніби то далекий від гумору та усмішок, від гарного і затишного настрою, з тривогами й турботами щоденного виживання саме українська класика стала світлим промінчиком, який нагадав, що у світі існують позитивні емоції й враження, добрі почуття і щирий людський сміх.

«Ми навмисно взяли до обговорення п’єсу “За двома зайцями”, авторів якої теж двоє: І. Нечуй-Левицький і М. Старицький, адже українців завжди рятувало почуття гумору, а нам всім зараз ой як потрібно хоч дещицю позитивних емоцій!» – зауважив керівник “СвітоГЛЯДу” Max Dorofieiev,

Звісно, що переказувати сюжет «За двома зайцями» організатори не збиралися – він відомий практично всім українцям! Але поцікавилися одразу у присутніх: Ви читали п’єсу чи дивилися радянське кіно? Відповідь була майже одностайна – дивилися кіно. Тому модератор заходу, Максим Дорофєєв, наголосив, що необхідно прочитати, щоби зрозуміти й відчути усі нюанси геніальної п’єси Старицького.

Не слід робити підміну української класики радянськими копіями, хоча і вдалими за акторською грою і режисерською роботою – книга завжди якісніша і змістовніша за будь-яке кіно, наголосив М. Дорофєєв.

Формат Клубу СвітоГЛЯД передбачає не монолог організатора, а діалог Клубу з його прихильниками й шанувальниками, яких стає дедалі більше, як у нас в Кам’янському, так і в Дніпрі. Тож кожен мав можливість сказати декілька слів і про «антиморального» і «авантюрного» Голохвостого, посперечатися про долю жінок з паном Дорофєєвим і навіть докорити йому словами: «Ви розмірковуєте зовсім не як жінка!..»

Із захопленням згадали про «передреволюційну» Химку з її непокірним норовом, провели паралелі з героями «Хмар» Нечуя-Левицького. Найцікавіша дискусія розвернулася в царині «альтернативного фіналу»: учасники малювали життєписи й долі героїв, фантазуючи про те, що могло б стати з героями п’єси, якби обставини склалися інакше, а не так, як про це написав Старицький.

Мріяти й сперечатися наші люди вміють – захід затягнувся до більше ніж двох годин, а наприкінці не вистачало лише Проніного «чампанського», бо настрій був у всіх присутніх бадьорий, веселий, піднесений.

Мабуть, це і була головна мета заходу – хоча б на трішки відірвати людей від жахів навколо і спробувати відпочити душею. Саме культура, на переконання учасників зустрічі – той лікар, який нагадує нам, що не лише пігулки й препарати лікують змучений організм, але й свіжий ковток повітря позитивних людських емоцій: добрих, світлих, веселих.

«От за що ми, представники любимо книжкові зустрічі в Кам’янській Бібліотеці на Шевченка, так це за незмінно теплу і світлу (в усіх сенсах), позитивну атмосферу, за блиск очей щирих і активних відвідувачів, за готовність спільно творити, сприяти й допомагати», – прокоментували засідання учасники.