Освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року

Попри самовіддані зусилля вчителів та допомогу батьків своїм дітям, українські школярі мають дуже серйозні освітні втрати. Про це йдеться у статті Офісу освітнього омбудсмена, що висвітлює питання проблеми освітніх втрат учнів.

Омбудсмен Сергій Горбачов зазначає, що наразі в Україні на рівні держави відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації.

Водночас представники Сектору освіти Світового банку зазначають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року.

Зокрема, Світовий банк у своєму галузевому огляді «Освіта: наслідки війни в Україні» зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. Також у Світовому банку радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.

Одна з порад Світового банку – зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань.

А на етапі відновлення Світовий банк радить приділяти пріоритетну увагу поверненню до навчання, щоб подолати прогалини в навчанні, а частині здобувачів освіти може знадобитися адресне навчання. Адже економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, при чому безпосереднім пріоритетом має стати відновлення системи надання високоякісної освіти.

«Тобто держава має сьогодні вкладати в освіту, компенсувати втрачені знання, щоб через декілька років мати економічне зростання, підвищення ВВП країни та добробут українських людей. На жаль, на державному рівні питання вимірювання та компенсації освітніх втрат поки не порушується. Але батьки, педагоги, освітні управлінці та експерти розуміють, що освітні втрати необхідно компенсувати, і починати це робити зараз, не чекаючи завершення війни», – наголошує освітній омбудсмен.

Для розв’язання проблеми в Офісі освітнього омбудсмена радять громадам або школам розробляти власну стратегію (програму) вимірювання та компенсації освітніх втрат.

Зокрема, під час роботи над стратегією компенсації освітніх втрат та під час проведення такого навчання школам варто співпрацювати з батьками, щоб зрозуміти їхню позицію та організувати якісний освітній процес.

«Школи, які поділилися з нами своїм досвідом, свідчать про активну та постійну залученість батьків до роботи школи. Саме з батьками ці школи визначили предмети, з яких відбуватиметься вимірювання та компенсаційне навчання, певні дні та години для проведення занять», – зазначає Освітній омбудсмен.

Окрім того, педагогам радять створити карту опорних знань із кожного предмета та класу. У карті може бути зазначено головні знання з кожного предмета за певний клас (це та основа знань, якою повинен володіти учень, і без них він не зможе навчатися у наступному класі).