В Кам’янському перестало битися серце Володимира Базарянінова, відомого редактора, письменника та журналіста

Віктор Куленко.

Сьогодні, 5 квітня, на 87-му році життя перестало битися серце Володимира Костянтиновича Базарянінова, Заслуженого журналіста України, одного з досвідченіших медійників Кам’янського, вчителя та наставника багатьох відомих в місті журналістів. Володимир Базарянінов 25 років був головним редактором газети «Знамя Дзержинки».

За 50 років творчої роботи в засобах масової інформації Володимир Костянтинович працював на посаді голови Ради редакторів газет підприємств гірничо-металургійного комплексу України, понад десять років виконував обов’язки голови товариства радянсько-чехословацької дружби на металургійному комбінаті, тривалий час був членом правління міської організації “Україна – Казахстан”. Як досвідчений газетяр, дав путівку в життя понад 30 молодим журналістам. Нагороджений міським головою Відзнакою “За заслуги перед містом” III й II ступеня.

У творчому активі Володимира Базарянінова 11 книг. Три з них видані у Чехословаччині та Казахстані. У 1982 році за серію нарисів про робітничі династії Дзержинки, В.К.Базарянінову була присуджена премія Спілки журналістів СРСР. А у 1995 році за вагомий внесок у розвиток журналістики, висвітлення актуальних проблем державного устрою йому було надано звання “Заслужений журналіст України”.

В одній зі своїх книг Володимир Костянтинович згадував, що його повоєнне дитинство (а він народився 24 квітня 1936 року)було холодним і голодним. Після навчання в школі № 19, юнак набував знання в Дніпропетровському гірничому технікумі. Потім була служба у місті Вольську на Волзі, де знаходилося військове училище, яке готувало механіків літаків. Та дізнавшись, що його батько, колишній найкращий коваль країни, був репресований, Володимира швидко відправили з училища в будівельний батальйон. Демобілізувавшись, Базарянінов працював у Дніпродзержинській будівельній школі № 2. У 1958 році він був прийнятий на роботу літературним працівником в міську газету “Дзержинець”. Без відриву від виробництва закінчив Дніпропетровський державний університет. У травні 1966 року Володимира Базарянінова прийняли до Спілки журналістів СРСР. У 1969 році він став власним кореспондентом обласної газети “Зоря”. А через дев`ять років Володимира Костянтиновича запросили на посаду редактора газети “Знамя Дзержинки”. “Ось таким чином я і затримався в газеті всього-на-всього на 25 років”, – згадував В.Базарянінов у своїй книзі “Суто чоловіча школа”.

Світла пам’ять про Володимира Костянтиновича Базарянінова назавжди залишиться в серцях тих, кому випало щастя спілкуватися і працювати з цією справді талановитою та багатогранною людиною.

Прощання з покійним відбудеться 6 квітня о 12:00 у Свято-Миколаївському кафедральному соборі (вул. Соборна, 1).