Англійську пропонують зробити майже другою мовою в Україні

Автор: Сергій Гузь.

Новина про широке впровадження англійської мови, яку хочуть з ініціативи президента ледь не прирівняти до другої державної, викликала дискусію у суспільстві. Одні ініціативу підтримують, тоді як інші обурюються: навіщо витрачати стільки державних та людських ресурсів на англійську, коли не всі ще й українську опанували. Законопроєкт «Про застосування англійської мови в Україні» вже зареєстрований у Верховній Раді як невідкладний до розгляду. То що ж в ньому міститься?

Тотальна англізація влади

Англійська стане обов’язковою поряд з володінням державною мовою для усіх державних службовців категорії А (керівники центральних органів влади), голів місцевих держадміністрацій та їх заступників, а також прокурорів.

Крім того, англійською повинні володіти держслужбовці категорій «Б» та «В»   (заступники керівників центральних органів влади, керівники регіональних, територіальних установ та інші), проте список конкретних посад буде затверджувати Кабмін.

Так само Кабмін має визначити список «англомовних» посад середньої та вищої ланки правоохоронних органів, військовослужбовців з-поміж офіцерів-контрактників, податківців та митників, а також для керівників державного сектору економіки.

Впровадження англійської стане обов’язковим в органах влади, починаючи зі створення вебсайтів англійською, і закінчуючи листуванням чи зверненнями на англійській до органів влади (нині такі офіційні звернення чи запити мають дублюватися перекладом на українську).

Поліція чи екстрені служби зобов’язані будуть реагувати, якщо до них звертатимуться англійською, а не українською (що на практиці значить необхідність їх працівників володіти англійською як мінімум на побутовому рівні).

В законопроєкті не вказується, який рівень англійської має бути у чиновників, це також встановлюватиме Кабмін, якщо законопроєкт приймуть. Проте в ньому зазначено, що держслужбовці, які опанують англійську не нижче рівня В2 – отримуватимуть доплату до посадового окладу у 10%. А враховуючи шестизначні розміри зарплат у деяких чиновників, матеріальний стимул може бути дуже суттєвим.

Освіта та культура – теж англізуються

Пропонується ввести обов’язкове вивчення англійської мови починаючи з дитячого садочка, далі в школі та вищих навчальних закладах. В закладах середньої освіти здаватимуть обов’язкову державну підсумкову атестацію на володіння англійською.

Англійська стане обов’язковою для навчання на магістерських програмах у ВНЗ. Загалом вищим навчальним закладам хочуть дозволити викладати більшість дисциплін англійською. Єдина умова – мають попереджати про це абітурієнтів ще під час вступної кампанії.

Доктора філософії чи мистецтв зобов’язані будуть володіти англійською не нижче рівня В1. Англійська також широко впроваджуватиметься в науково-технічну роботу.

Для дорослих планують створити безплатні курси англійської, а також безкоштовне тестування на рівень володіння англійською. Також Кабміну буде доручено встановити розмір грошової допомоги для вивчення англійської мови дорослими. Усі ці витрати покриватимуться з державного та місцевих бюджетів.

Великі зміни з впровадження англійської торкнуться і сфери культури.

По-перше, англійська більше не рахуватиметься як іноземна при визначенні мовних квот. Тобто, фактично буде прирівняна до української.

По-друге, театрам дозволять ставити вистави англійською.

Кінотеатри зобов’язані будуть показувати фільми англійською, без дубляжу, а тільки з субтитрами. Не відразу, але до 2027 року (тобто, за чотири роки) усі 100% англомовних фільмів мають показувати лише з субтитрами.

На телебаченні не вводиться якихось жорстких вимог щодо впровадження англійської, але допускається показ фільмів чи програм, публічні виступи англійською, які не рахуватимуться в мовних квотах (тобто, прирівнюватимуться до української).

Англійська стане другою після війни

Законопроєкт встановлює і терміни, в які мають бути впроваджені його норми. Найбільш лояльні строки для закладів освіти. Тут дається від 5 до 7 років для переходу на обов’язкову державну підсумкову атестацію з англійської.

А от для держслужбовців та інших посадовців терміни жорсткіші – від 2 до 4 років з моменту початку дії закону, якщо він буде підтриманий Верховною Радою.

Річ у тому, що більшість його норм щодо посад впроваджуватиметься лише через два роки після закінчення воєнного стану. Тобто, після закінчення війни. Коли це станеться – поки що невідомо. Проте, інші норми, що стосуються освіти та культури, пропонується ввести вже з 2025 року.

Законопроєкт ще не розглядався Комітетами Верховної Ради та не має науково-експертного висновку юридичного апарату Ради, який робиться для кожного законопроєкту.

Навіщо все це?

У пояснювальній записці до законопроєкту про застосування англійської зазначено, що англійська застосовуватиметься в Україні як мова міжнародного спілкування.

Підкреслюється, що англійська є офіційною майже в 60 країнах, є однією з шести мов ООН, офіційною мовою ЄС та НАТО, Ради Європи та Європейської Комісії, Європейської Асоціації Вільної Торгівлі. Сьогодні її вивчають 1,5 мільярда мешканців планети.

Проте, як зазначено в цьому документі, українці ще недостатньо володіють англійською мовою. Наразі Україна займає 40-ве місце з середнім рівнем володіння англійською у рейтингу серед 112 країн світу.

«Трансформація статусу англійської мови в Україні – це необхідність і стратегічний крок до повноцінного членства нашої держави в ЄС, адже знання англійської мови – ключова компетенція в умовах глобалізаційних змін», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.