В Україні запустили платформу з протидії кібербулінгу

В Україні запустили інформаційну платформу протидії кібербулінгу для підлітків та дорослих.Метою ініціативи є зменшення негативного впливу кібербулінгу на підлітків, а також інформування батьків про його ознаки та наслідки.

Платформа об’єднує практичні поради експертів, юридичні рекомендації, реальні історії дітей та підлітків, які стикнулися з проявами кібербулінгу.

Окрім того, платформа містить рекомендації корисних ресурсів, фільмів та подкастів про інформаційну безпеку.

До створення інформаційної платформи залучено українських психологів та експертів в галузі інформаційної гігієни та права, які поділилися рекомендаціями щодо безпечного користування онлайн-ресурсами.

За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п’ятий підліток визнавав себе жертвою онлайн-знущань, а кожен десятий – регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах. Крім того, третина підлітків використовують соцмережі, щоб позбутися негативних відчуттів, кожен восьмий підліток залежний від соцмереж.

Деякі фахівці вважають, що кібербулінг можливий тільки серед дітей і підлітків, а прояви насильства дорослими на просторах інтернету слід називати «кіберхарассмент» або «кіберсталкінг».

Отже, кібербулінг (cyberbullying), електронне цькування (electronic bullying), соціальна жорстокість онлайн (online social cruelty) — це окремий напрямок цькування, який визначається як навмисні агресивні дії, систематично протягом певного часу здійснюються групою або індивідом з використанням електронних форм взаємодії й спрямовані проти жертви, яка не може себе легко захистити.

Жертвою кібербулінгу можна стати за допомогою електронної пошти, миттєвих повідомлень, вебсторінок, блогів, форумів й чатів, месенджерів, онлайн-ігор та інших інформаційних технологій комунікації.

Розрізняють прямий та непрямий види кібербулінгу.

Прямий кібербулінг — це безпосередні атаки на дитину через листи або повідомлення.

При непрямому кібербулінгу в процес цькування жертви, залучаються інші люди (як діти, так і дорослі), не завжди за їх згодою; переслідувач може зламати обліковий запис жертви, маскуючись під господаря, розсилати з його облікового запису повідомлення знайомим, неналежного змісту, руйнуючи комунікативне поле жертви та породжуючи сумніви щодо його моральних якостей. Одна з найбільш загрозливих ситуацій — коли переслідувач публікує в мережі інформацію, яка піддає життя людини небезпеці, наприклад, публікація особистих даних.

На сьогодні дослідники вважають, що жертвами кібербулінгу часто стають  ті ж діти,  що зазнають булінгу в «реальному» житті: як правило діти більш вразливі й менш упевнені в собі, часто мають якісь відмінності в зовнішньому вигляді, походженні, поведінці, стані здоров’я в порівнянні з однолітками.