На захист колег або Як з мухи зробили слона

Автор: Сергій Гузь.

Вчора знайома з Києва прислала у Телеграм “новину”, що Кам’янська міськрада купила Айфон 14 – аж за 50 тисяч гривень, і відповідне посилання. Можливо, ви вже цю «новину» бачили, а як ні, то коротко поясню. На всю Україну розігнали повідомлення про купівлю цього девайсу за бюджетні кошти. І все б нічого, якби не було схоже на відомий анекдот, бо Айфон купила не міськрада, а комунальне підприємство «Міська інформаційна служба», і не за бюджетні, а за власні кошти. Та хто тепер цьому повірить, от і доводь, що «в тебе син, а не донька».

Для професійного журналіста така «помилка» в деталях просто неприпустима, але ж цим зараз ніхто не переймається. Тим більше у різноманітних Телеграм каналах чи інших соціальних мережах, якщо цим не переймаються формально професійні журналісти.

Проте відреагувати на цю «новину» змусило інше. Я ніколи не любив «кампанійщину» – оцю загальну натхненну боротьбу «за все хорошее – против всего плохого». Бо вона завжди закінчувалася погано. Отак і зараз, не розібравшись хто і що купив, за які кошти й навіщо це взагалі редакції – полетіла «новина» на всю країну, і вже притомні люди починають вірити у все підряд, що є в Телеграм-каналах, втрачаючи будь-яке критичне мислення. Ну, наприклад, можна ж поставити собі питання: «а для чого взагалі редакції потрібен Айфон?»

Але почну не з цього, а з зустрічі з директором КП «МІС» Катериною Узуновою. Бо звісно, як колега, вирішив поцікавитися подробицями цієї історії, перш ніж писати.

Звичайні читачі часто не уявляють, які можуть бути наслідки от таких публікацій в соцмережах. Наприклад, вам не напишуть, що під час поширення цієї «новини» разом зі скріншотами тендеру на Прозоро, де оголошували про закупівлю, був оприлюднений телефон співробітниці компанії. І скільки потім образ та погроз їй завдали, думаючи, що саме вона купила собі телефон за бюджетні кошти.

До речі, у самої пані Катерини смартфон Xiaomi, бо такого смартфона достатньо для звичайної журналістської роботи – дзвінків, перегляду пошти, обміну повідомленнями в месенджерах і так далі. Власне, і в мене такий самий, але я не «телевізійний» журналіст.

Та якщо ви поцікавитесь у тележурналістів, або хоча б у різноманітних Інстаграм-блогерів, то побачите, що у більшості з них ті ж таки Афойни. Чому? Та тому, що Айфони Про – це, практично, напівпрофесійна техніка, яка дозволяє знімати відео, обробляти його, монтувати, робити прямі ефіри, професійні фото – і все це дуже високої якості. Такий от смартфон заміняє вам цілу студію разом з оператором і купою обладнання. І новомодні блогери з мінімальними витратами роблять якісне відео і стають популярними. Бо всі ми хочемо отримувати гарну картинку та звук.

Ба більше, сучасний смартфон дозволяє верстати, редагувати та публікувати в режимі онлайн новини для самих різноманітних платформ. А у того ж КП «МІС» є і свій сайт, Ютюб та Телеграм-канали, сторінка на Фейсбук і так далі. І маючи відповідну техніку, журналіст чи оператор можуть миттєво розмістити новину з місця події.

Звісно, можна запитати, а навіщо купувати Айфон, можна ж і звичайний смартфон? Можна, але компанія Apple – це виробник професійної видавничої техніки та програмного забезпечення. Це для нас їх техніка виглядає супер дорогою, а в європейських країнах цілі редакції та видавництва укомплектовані такою технікою. І не одним єдиним Айфоном на всю редакцію, а десятками та сотнями комп’ютерів, ноутбуків, ліцензійним програмним забезпеченням цього виробника. Бо тільки у нього є професійні програми, які «заточені» під той же Айфон, коли вже мова про смартфони.

Хтось, може, захоче дорікнути, що зараз війна, і такі витрати не потрібні. Тож давайте і про це поговоримо. Коли минулого року почалася війна, а потім зимові відключення електроенергії, то що ми всі робили – шукали новини де і що трапилося, де бабахнуло, чому пропала електрика та коли її дадуть. І мало хто з читачів задумується, а як ті новини з’являються, коли ніде немає електрики?

Отак і ми минулого року стикнулися з проблемою: ані електрики, ані інтернету, як працювати? Тоді за допомогою колег з профспілки журналістів вдалося дістати генератор, а потім і Старлінк (абсолютно безкоштовно для міста). І колеги з КП «МІС» нас підтримали, надали приміщення для «аварійного офісу» міським журналістам, аби усі ми могли робити новини, коли в місті немає ані електрики, ані зв’язку.

Але от проблема: для того, щоб забезпечити електрикою Старлінк, ноутбуки, професійні камери та купу іншого обладнання – потрібно до біса бензину для генератора. Тоді як для роботи смартфона достатньо пауербанку. Тож логічно, що напередодні чергової зими й попереджень електриків про те, що нас чекають відключення на 4-8 годин, усі редакції задумалися про мінімальне енергоспоживання. І це, крім іншого, дозволить зекономити величезні кошти на тому ж бензині, який доведеться витрачати на роботу генератора.

Усе це зрозуміло будь-якому професійному журналісту, який стикається з цими проблемами ледь не щодня. І така от подія, як купівля редакцією Айфона за цілком ринковою ціною – ніколи б не стала новиною. Бо насправді ніякої сенсації чи новини тут немає. До того ж і Айфон виявився не самою останньою чи дорогою моделлю. Достатньо погуглити, щоб у цьому переконатися. Он, наприклад, Айфон 15 Про на Розетці можна знайти за цінами від 78 000 до 96 000 гривень.

Звісно, як колега журналістів та редакторів з КП «МІС», я особа зацікавлена, а мій погляд на ці події за визначенням суб’єктивний. Тож, з дозволу редакції, розміщуємо ще й службову записку, яка у деталях та технічних подробицях показує, з якою метою був куплений цей смартфон.

До речі, користуються ним журналісти, оператори та редактори, а зовсім не директор. В телекомпанії навіть окремий журнал обліку завели, де фіксується хто, коли та навіщо взяв цей «дорогий» для редакції девайс.