А буває щастя на тридцять хвилин…

Авторка: Ірина Уварова.

…Ідемо в трамваї з центру до Соцміста. І вже після старого депо народ починає «прокидатися на роботу» дуже характерними для саме цього місця репліками: «О, нарешті, рідним районом запахло!». Вже минуло років з двадцять, як нічим не тхне міська хімія та навіть коксохімія. Не завжди мова йде про екологічні надбання, своє слово сказав і ринок, позакривавши невигідні, застарілі – а отже, малоароматні виробництва. Але совкова звичка ховати шкідливі технології в тіні промислових гігантів продовжує діяти, і вже нові запахи та звуки бентежать народ на в’їзді до району.

Як ви вже зрозуміли, читачу, мова піде про запахи, і тема виявилася не дрібною, як може здаватися, а досить цікавою з огляду на те, що науковцями доведений серйозний вплив запахів не лише на відчуття та настрій, а навіть на життєвий вибір та наш світогляд.

До речі, дуже задовго до науковців важливу роль приємних та неприємних запахів відкрив народ на найпростішому рівні: від неприємних – біжи, що дуже вірно з точки зору охорони праці й здорового глузду, приємними насолоджуйся та навіть лікуйся. Відголос маємо у культурній сфері – ефект Пруста (запах родинної кухні з пирогами та хлібом) або знаменитий роман Зюскінда «Парфумер».

Про побутовий вимір – цікавіше. Нещодавно знайома розповідала про невдалу спробу продажу квартири: «Уявляєш, рієлтор відразу ж «скинула ціну»: «покупці далі першого поверху й підійматися не будуть…через запах вашого під’їзду». – А що я зроблю з котячими ароматами та вічно смердючою каналізацією у підвалі? – Те, що люди роблять: встановлюють залізні двері та «скидаються» коштами на ремонт каналізації, якщо житлова контора не в змозі допомогти… Питання вибору. Сморід у під’їзді свідчить не лише про комунальні негаразди – значить, сусіди недружні, значить тут всім байдуже цивілізоване життя; а там, де хазяйнують коти та бомжі, діла не буде.

Загалом, органолептика – тонка справа: сьогодні ми маємо цілу індустрію «приємних запахів», не обмежену парфумерією. Оглядачі цієї теми пишуть у соцмережах про те, що ароматизатори стали частиною чи не всієї сфери споживання: їжі, напоїв, побутової хімії, одягу, автівок. При мені якось працівниця великого продуктового магазину пояснювала настирливій відвідувачці, чому хлібний відділ розташований безпосередньо біля входу (тут же пилюки більше, люди кошики розбирають, натовп постійний, – а ви хлібні полиці поставили, – скаржилася жінка-покупець). – Люди йдуть на запах хліба. Доведено, що він підвищує апетит, то ж придбають обов’язково і щось інше, – сказала продавчиня…

Сучасна наука стверджує, що ставлення до запахів культурно зумовлене. Людина завчає якість запахів у співвідношенні з речами, подіями, іншими людьми, тобто запахи існують не ізольовано, а в культурному контексті. На запахи ми реагуємо переважно емоціями, рідкіше – раціонально. Отож звідси й хліб біля входу в магазин.

Сьогодні побачила у фейсбуці чудовий монолог на сайті «Бібліотека Карнаухівки». «Коли до нас заходять нові читачі, то часто вигукують: «О, цей запах бібліотеки! Знайомий ще з дитинства». Бібліосмія (bibliosmia) – термін, що позначає ефект, який має запах книги на людину. Його винайшов у 2014 році викладач університету з Великобританії Олівер Тірл, поєднавши грецькі слова «книга» та «відчувати запах».

Британські вчені запропонували вважати запахи книг частиною культурної спадщини та провели дослідження з метою їхньої ідентифікації. Хіміки зафіксували сприйняття запахів понад тисячі книг одного з букіністичних магазинів. Найпопулярнішими стали асоціації з какао, кавою, шоколадом, старою та паленою деревиною.

Відвідувачів бібліотеки собору Святого Павла у Лондоні попросили описати запах у кімнаті. 100% учасників експерименту описали його як деревний, 86% – димний, 71% відчули земляний відтінок та 41% – аромат ванілі.

Неймовірно, але книжкові запахи стали модним трендом у косметичній індустрії! Парфумер Шон Геза створив духи Paper Passion (паперова пристрасть) з ароматом свіжодрукованих сторінок. Крістофер Брозіус випустив аромат In The Library (у бібліотеці) – «теплу суміш англійського роману, легкого натяку на поліроль для дерев’яних полиць та запаху палітурки з потертої тканини». А ще є туалетна вода «Шепіт у бібліотеці» від Maison Margiela, «Бібліотека» від Byredo, «Сторінка 29» від Francesca dell’Oro та інші».

Чудовий такий монолог з бібліотеки у Карнаухівці. Так от, особисто мене у цьому монолозі вразила кількість відгуків та перепостів – за сотні зашкалює. Тобто наші люди йдуть ще й на запах книги…

Психологи додають і своє: аромати керують людиною: збуджують і заспокоюють, роблять чуттєвою, наповнюють енергією, мотивують. Імпульс від запаху доходить до мозку набагато швидше, ніж біль. Дослідження показали, що різні аромати можуть мати глибокий вплив на наші емоції та поведінку, і навіть можуть впливати на наші когнітивні здібності. Наприклад, свіжоскошена трава може нагадати нам про літо дитинства, проведене в парку, а деревний дим може перенести нас назад у затишні ночі біля каміна з коханими.

Експерти зазначають, що запахи є дуже суб’єктивними, а їхній ефект може відрізнятися. Саме тому пошук набору запахів є індивідуальною справою кожного. Але попри те, що немає універсального запаху, існують певні ярлики ароматів, які можуть допомогти знайти шлях до стану добробуту.

Щоб відшукати той, який буде живити ваше тіло та розум, докторка з США Нео пропонує експериментувати з різними запахами. Докторка Нео пояснює: цитрусові аромати можуть знизити рівень стресу та підвищити настрій. Дослідження вчених з Японії показало, що люди, які нюхали японський цитрусовий плід юдзу, ставали щасливішими до 30 хвилин. Є навіть певні рекомендації: Сімейство м’яти приносить відчуття свіжості. Важко не відчувати себе більш живим, нюхаючи м’яту, особливо з урахуванням того, як вона потрапляє в ніс, – пояснює лікарка. Лаванда приносить відчуття спокою і допомагає відчути себе приземленим, каже докторка Нео. Коли ви занадто багато думаєте і губитесь у вихорах своєї голови, цей аромат може допомогти повернутись “назад на землю”. Він також забезпечить відчуття безпеки у своєму тілі та одночасно покращить настрій. Аромат розмарину є цілющим і живильним та змушує почуватись напоготові. За словами лікарки, цей запах поліпшує пам’ять, тож не дарма стародавні греки носили розмаринові гірлянди, щоб краще запам’ятовувати.

У 1983 році в диспетчерській залі аеропорту «Бориспіль» встановили дозатор запахів «Фітон-1», розроблений Інститутом ботаніки. Пристрій розпилював аромати, які підвищували працездатність авіадиспетчерів.

А на японських заводах ще з 1970-х років використовують різні пахощі для стимулювання роботи. Приведу навіть детальний опис японських рекомендацій роботодавцям. Так, аромат лимона, наприклад, допомагає вранці швидко ввійти в робочий ритм, а увечері знімає втому. Лаванда, жасмин, японська вишня зменшують майже вдвічі кількість помилок при монотонній роботі, евкаліпт в цілому збуджує людину. Розумову діяльність підвищують запахи смаженої кави, гвоздики, польових квітів, глиці, цитрусових.

Значна кількість комп’ютерних компаній здійснюють ароматичну профілактику, щоб уберегти своїх фахівців від перенавантажень. Дослідження японських учених доводять, що кількість помилок програміста знижується на 20%, коли він вдихає аромат лаванди, на 33% – від запаху жасмину. Для прийняття незалежних рішень і висування гіпотез та нових ідей допоможе аромат ялівцю. Аромат м’яти створює атмосферу робочого взаєморозуміння, налаштує на одну робочу хвилю. Знайти цілісність, побачити шляхи досягнення цілей і поставлених завдань дозволить аромат евкаліпта. Для підвищення працездатності працівників варто використовувати аромати шавлії, чайного дерева, сосни, чебрецю, ялиці, троянди, вербени. Поклавши в скриньку робочого столу саше з цими наповнювачами, працівник зможе вловлювати неймовірно приємний аромат і постійно перебувати в бадьорому стані.

У Японії успішно практикується «примусова» ароматизація офісів: вранці співробітників підбадьорює лимонний запах; до полудня його змінює квітковий аромат; після обіду працівники насолоджуються заспокійливим запахом троянд; далі до кінця дня вдихають аромат евкаліпта і цитрусових. При розумових навантаженнях співробітникам рекомендується використовувати запахи, що поліпшують діяльність головного мозку: жасмин, імбир, чайне дерево, ялівець. Щоб відпочити та відновити сили після мозкового штурму або набратися сил перед мозковим штурмом, підійдуть аромати мірри, м’яти, ялівцю, бергамоту…

Як на мене, для стимулювання ефективної роботи та підвищення працездатності краще ароматів працюють гроші (зарплата). Але, мабуть, це не в тему, бо гроші не пахнуть.

Додам для допитливих трохи аргументів з цифрами: за даними американських вчених, у світі існують приблизно 40 тис. запахів, серед яких людина здатна розрізнити приблизно 10 тис. Проте зазвичай більшість людей чітко розрізняє лише десятки ароматів (та навіть з ними буває плутанина). Жінки майже на 50% чутливіші до ароматів, ніж чоловіки.

…Декілька років тому потужне хімічне підприємство міста зупинилося на 10 місяців через економічні негаразди. Зарплата стала меншою, тож люди потягнулися шукати іншої долі. Кадровики хімічного заводу розповідали потім дивні речі. З металургії працівники поверталися, як казали, «додому, бо там геть не та атмосфера відносин», а з птахофабрики, – «бо дуже смердить» (це після аміачних та хлорних виробництв). Пам’ятаєте народно-охоронний принцип: від неприємного запаху – біжи? Зараз маємо війну зі страшними її реаліями. Зі смородом підвалів, окопів, крові та смерті. І тут діє зовсім інший, але саме народно-охоронний принцип наших бійців, волонтерів, всіх захисників від малого до старого – йти назустріч страшній небезпеці. Щоб убезпечити прийдешні покоління. Щоб навіть запаху ворожого тут не було. І це вже не про парфумерне щастя на 30 хвилин…